Макс Оганесон - Дослідження фіторізноманіття буферних зон агроценозів, Макс Оганесон

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Об’єкт, предмет та матеріал дослідження

Об’єкт дослідження – фіторізноманіття буферних зон агроекосистем сої (Glycine) дослідної станції біобази «Жучка» ННІБХБ ЧНУ імені Юрія Федьковича.

Предмет дослідження – буферні зони-екотони (трансекти 1, 4) та буферні зони однотипних агроценозів (трансепти 2, 3).

Матеріали дослідження – протоколи з видами рослин, наявних у травні та липні 2024 року у буферних зонах агроценозів.

 

Робота виконувалася на кафедрі екології та біомоніторингу ННІБХБ у межах Міжнародного гранту HORIZON Europe «RestPoll: Restoring Pollinator habitats across European agricultural landscapes based on multi-actor participatory approaches / Відновлення середовищ існування запилювачів у європейських агроландшафтах на основі мультипартисипативного підходу».

 Фізико-географічна характеристика регіону дослідження

Польові дослідження проводилися на дослідній станції біобази «Жучка» ННІБХБ ЧНУ імені Юрія Федьковича, яка розташована в Садгірському районі міста Чернівці.

Рис. 2.1. Розташування на Google map дослідної ділянки біобази «Жучка» ННІБХБ ЧНУ імені Юрія Федьковича

Садгірський район м. Чернівці розташовується на півночі міста по лівому березі р. Прут (рис. 2.2

Рис. 2.2. Розташування Садгірського району м. Чернівці на території Чернівецької області

 

м. Чернівці знаходиться на південному заході України, у східному Передкарпатті, на межі між Карпатами й Східноєвропейською рівниною, за 40 км від кордону з Румунією (рис, 2.3).

Рис. 2.3. Розташування м. Чернівці на території України

Місто розташоване в зоні помірного клімату з м’яко-континентальними умовами. Зима тут переважно м’яка, літо тепле. Середньорічна температура повітря становить +9,1 0С, із найнижчим показником у січні (–2,7 0С) та найвищим у липні (+20,5 0С). Зима зазвичай триває з 28 листопада по 9 березня, а літо – з 20 травня по 10 вересня. Щорічно в Чернівцях випадає в середньому 630 мм опадів з найбільшим рівнем у період з червня до липня і найменшим – у жовтні, січні та лютому. Літні зливи – звичайне явище. Узимку утворюється сніговий покрив, але зазвичай незначний. Середня швидкість вітру коливається від 3,3 м/с у липні до 4,0 м/с у січні, а середньорічна вологість повітря становить 77 %.

Проте останні кілька років визначаються найжаркішими за всю історію метеорологічних спостережень за погодою, температура повітря в усі сезони стійко підвищується, змінюються кліматичні умови, які здавалися непорушними й сталими. Середня річна температура повітря в Україні за останні 10 років підвищилася на 1,7 0С. У більшості областей України за останні роки опадів випало на 7–12 % менше норми. Спостерігається тенденція до збільшення територій з недостатньою кількістю опадів (менше 400 мм) у теплий період. Клімат уже став посушливішим на всій території України (Зміна клімату..., 2022)

За даними на 2020 рік, адміністративна територія Чернівців займає площу приблизно 153 км². За функціональним призначенням землі розподіляються на категорії: 64 % – під житлову та громадську забудову, 17 % –сільськогосподарські угіддя, 9 % – території підприємств та промисловості, 5 % – це рекреаційні та природоохоронні зони, 3 % – землі загального користування, а 2 % використовуються в комерційних цілях (Обговорення проекту Стратегічного плану…, http://surl.li/hkhet ).

Основні забруднювачі довкілля Чернівців – промислові підприємства та транспорт. Щорічно у повітря урбоекосистеми потрапляє близько 1,2 т забруднюючих речовин, що становить 35 % від загальної кількості викидів по області. Серед шкідливих речовин у довкіллі переважають неметанові леткі органічні сполуки, діоксид карбону та тверді суспендовані частинки. Діоксид вуглецю в атмосфері міста створює парниковий ефект. Від стаціонарних джерел щільність викидів становить 7,9  т на 1 км² території міста (Чернівці …, 2024).

Ґрунтовий покрив м. Чернівці змінюється з висотою: на більш рівнинних частинах переважають сірі лісові та темно-сірі опідзолені ґрунти, чорноземи опідзолені, у долинах річок – дерново-лучні та лучні чорноземи. У гірській місцевості (наприклад, Цецино) домінують дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні (Клімат і рельєф…, 2024).

Через Чернівці протікає р. Прут – головна водна артерія міста, поділяючи його на дві частини. Місто має також шість малих річок-струмків і дев’ять озер. Рельєф характеризується значними перепадами висот: найнижча точка знаходиться в долині р. Прут (150 м н. р. м. ), а найвища – на західній околиці, де розташована гора Цецино (537 м н. р. м. ). Такий перепад висот над рівнем моря на території міста зумовлений його розташуванням на пагорбах Чернівецької височини (Географія Чернівецької області…, http://surl.li/hkhpb).

Чернівці вважаються «зеленим містом» через його розташування у центрі Чернівецького регіонального парку; на його західній околиці починається заказник «Цецино», на північній – урочище Берда.

 

2.3. Методологія дослідження

У межах дослідної ділянки біобази «Жучка» ННІБХБ були обрані 4 буферні зони агроценозів сої (трансекти) довжиною 150 метрів і шириною 2 метри. З них дві буферні зони-екотони знаходилися між різнотипними агроценозами – трансекта 1, між соєвим і кукурудзяним полями і трансекта 4, між соєвим і природним некерованим полем; дві буферні зони, трансекти 2 і 3 розміщувалися між соєвими полями. Кожна трансекта у довжину поділялася на три субтрансекти по 50 метрів (50×2 м2), які своєю чергою, включали дві окремі ділянки (плоти) для зопису всіх наявних видів рослин (протокол А4) та лише квітучих на даний момент (протокол А3).

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍