Lady V - Заборонена книга .Частина 2, Lady V

Межа світів

Ніч повільно спускалася над містом, коли друзі стояли перед храмом. Їхні тіні, підсвічені тьмяним світлом, видавалися химерними фігурами, що ховалися в темряві. Місце, де вони вперше знайшли Серце Темряви, тепер мало стати воротами до нового світу — світу, де жила темрява і де, як вони сподівалися, знаходилася Печатка Вічної Ночі.

«Готові?» — запитав Макс, тримаючи в руках старий ліхтар, що тьмяно світився, мов останній проблиск надії.

«Ми ніколи не будемо готові», — відповів Левко, підіймаючи рюкзак з важкими інструментами, на випадок якщо їм доведеться щось розбивати або копати. Його нервовий погляд переміщався між друзями і тінями, які рухалися навколо храму.

Аня мовчки дістала книгу із залишками сторінок і відкрила одну з них. «Ми мусимо знайти точку, де бар'єр між світами найбільш тонкий», — промовила вона, більше до себе, ніж до інших. «Це місце не просто храм — це перехрестя між світами».

«І як ми знайдемо це перехрестя?» — нервово запитала Соня, стискаючи свою руку до білого кольору.

Аня поглянула на сторінку. «Тут сказано, що воно відчувається як місце, де все здається нерухомим. Як затишшя перед бурею. Ми мусимо орієнтуватися на це відчуття».

Макс першим зробив крок у темряву. Їхній шлях пролягав через коридори храму, які тепер здавалися ще більш тісними й моторошними, ніж раніше. Стеля низько нависала над ними, а повітря було густим і важким, як у підземеллі.

Місце переходу

Вони йшли повільно, намагаючись знайти хоч якусь ознаку. І раптом тиша стала густішою, немов усі звуки поглинула невидима сила. Вітер, що дув зовні, раптово стих, а ліхтар Макса почав тремтіти.

«Тут», — тихо промовила Аня, зупинившись на місці. «Це місце».

«Точно?» — запитав Левко, озираючись навколо, але не бачачи нічого незвичайного.

«Відчуваєте?» — прошепотіла Соня, її голос ледь долинав до інших. «Повітря… воно інше».

Макс присів на підлогу і почав витягати із рюкзака свічки та інші предмети, необхідні для ритуалу. Їм доведеться провести ще один ритуал, цього разу, щоб відкрити межу між світами і пройти крізь неї. Але це було небезпечно — вони могли більше ніколи не повернутися.

«Ми впевнені, що це працюватиме?» — Левко дивився на друзів із сумнівом у голосі.

«Ми не маємо іншого вибору», — твердо відповіла Аня. «Якщо ми не запечатаємо цю межу, темрява поглине наш світ».

Ритуал відкриття

Ритуал почався з тиші. Аня стояла в центрі кола зі свічок, тримаючи старий амулет, що колись був частиною Серця Темряви. Вона прочитувала слова, які звучали на стародавній мові, і кожен звук здавався, ніби він розриває сам простір.

Повітря навколо них почало змінюватися. Світло ліхтаря та свічок почало тремтіти, відбиваючись у стінах, які, здавалося, рухалися. Темрява навколо ставала дедалі густішою, і простір між стінами храму ніби розширювався.

«Що це?» — прошепотіла Соня, озираючись навколо.

Раптом з-під підлоги почав підійматися густий туман, ніби його збудила стара магія. Темрява, що огортала друзів, більше не була порожнечею. Вона стала живою, рухливою, майже пульсуючою. Простір навколо них ніби змінився — вони вже не відчували під ногами твердої землі.

«Межа», — прошепотіла Аня, продовжуючи читати закляття. «Ми на межі».

І в цей момент щось розірвало тишу — гучний, моторошний крик, який долинув ніби з самої глибини землі. Він був водночас далеким і близьким, як звук, що долинає з іншого світу.

«Це воно», — голос Макса був тихим, але рішучим. «Ми близько».

Проникнення у світ мертвих

Раптом підлога під їхніми ногами зникла, і друзі відчули, як їхні тіла падають у порожнечу. Все навколо закрутилося, ніби вони були захоплені у вир темряви. Їхні крики загубилися в порожнечі, і здавалось, що падіння тривало вічність.

І ось раптом усе зупинилося. Вони впали на тверду, холодну землю.

Коли Макс підняв голову, він побачив, що вони вже не у храмі. Вони стояли посеред дивного, моторошного місця. Небо було темним, навіть чорним, і без жодної зірки. Земля під ногами була сірою, покритою шаром густого пилу. Дерева були висохлими, як мертві, а самі стіни світу здавалися зруйнованими, майже неіснуючими.

«Де ми?» — прошепотіла Соня, дивлячись навколо.

«Ми… на межі світів», — промовив Левко. «Це місце між життям і смертю».

Аня піднялася з землі, дивлячись вперед. «Тут має бути Печатка. Ми повинні знайти її, перш ніж темрява знайде нас».

Нові випробування

Їхня подорож до Печатки тільки починалася. Світ мертвих був сповнений небезпек, і кожен їхній крок міг привести до пастки. Темрява не збиралася відпустити їх без боротьби. Їм доведеться пройти крізь це місце, стикаючись із таємницями, які приховував цей світ, і зустрітися з тими, хто залишився тут назавжди.

Попереду їх чекало головне випробування — чи зможуть вони витримати жахи цього світу, знайти Печатку і врятувати свій світ від остаточного занепаду.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍