Олег Петренко - Знайомство на сайті. Розмова про страх., Олег Петренко
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
З дитинства Юля не робила нічого і від неї не залежать наслідки виникнення страху і завжди розважливо ставилася до всього і перш ніж, щось зробити завжди думала про наслідки, з обережністю до всього ставилася.
Юля йшла і нічого не помічала, вдивляючись собі під ноги і замислюючись над написаними словами Олега, і їй було нелегко з кимось познайомитися, розділив свій інтерес до психології та розповів про страх павуків, який вже давно існує в ній, і мало хто міг би її зрозуміти, а в більшості випадків були б глузування і несерйозне ставлення, і вона найменше хотіла про таке слухати. В її профілі було зазначено, що вона шукає кохання. Як більшість дівчат хоче знайти кохання, так і вона завжди про нього мріяла, але донині їй не зустрівся саме той, кого вона б покохала і її теж би. Все було складно і її статус перебував у пошуку, а Олег написав їй саме таке повідомлення, і вона не знала правда це чи ні, що може бути всього лише повідомленням для звернення уваги, загоряння її почуттів задля швидкої зустрічі, особистих інтересів, що не співпадають з її.
Але з іншого боку, можливо, в Олега так само не все так просто, і він не може знайти свою дівчину для спілкування, і написане повідомлення є твердою правдою, і йому нелегко в житті, і потрібна дівчина з його інтересами, але Юля не знала, що Олег захоплюється психологією, і йому буде з нею цікаво поговорити на цю тему. Їй хотілося почуття, турботи і уваги без того, що називається обманом, а як вона знає і не раз зустрічав підміну словами, і багато хто говорить одне, а хочуть зовсім інше маючи свій сенс. На сайті як Юля, так і Олег розуміли, що кожен може написати все, що завгодно, і розповісти те, чого насправді немає і ніколи не було. Дівчина звернула увагу насамперед на фотографію молодого хлопця, що не викликав жодної підозри маючи правдивий зміст. Тихо ступаючи по піску, а дорога була лише з піску, та й на всі боки росла невисока трава, дійшла до повороту, що вів ще далі в глиб лісу і вже віддалилась від хати, позаду не було видно окрім ялинок будинків. Подивилася назад і повільно розвернулася, подивилася на всі боки, а довкола нікого не було, тільки чути було скрип верхівок дерев. Пішла назад до житлового комплексу. У цей час Олег уже теж повертався додому і в кишені почув звук повідомлення, що надійшло. Швидко дістав телефон із кишені, розблокував екран. Придивився і побачив нове повідомлення з сайту знайомств. Одразу відкрив додаток і прочитав повідомлення від Юлі. Був здивований, що ця дівчина наважилася написати йому відповідь, а він довго не думаючи написав наступне повідомлення:
- Як твої справи?
На обличчі з'явилося хвилювання і спантеличеність від такого повідомлення, а воно було простим і не привертало уваги, знижуючи шанси на відповідь, а він її вже чекав і сподівався на подальше листування. Юля йшла у своєму напрямку дорогою додому, і відповідь прийшла швидко, здивувавши її. Вона думала, що людина, яка їй написала такі слова, не так часто буває на сайті і відповідь доведеться чекати невизначений час, а вона прийшла одразу. Їй сподобалося, що Олег не змусив її чекати і відповів дуже швидко. Почула на своєму мобільному телефоні нове повідомлення, одразу дістала його з сумочки і подивилася на екран, великим пальцем натиснула на додаток, і прочитавши посміхнулася.
Юля задумалася:
- Мені не довелося довго чекати, цікаво чому? Він чекав від мене повідомлення або ж цілий день сидить на сайті і пише всім дівчатам? А може так співпало. Написав він мені просте запитання, і я думаю варто на нього відповісти. У цьому повідомленні немає нічого незвичайного. Думаю, він хоче продовжити зі мною розмову.
Юля написала відповідь:
- У мене все добре, - відразу сказав, - але ж насправді в мене все добре, і я зараз гуляю лісом. А найголовніше і це найбільше тішить - у мене вихідний день.
Між Юлею та Олегом почалося листування на сайті знайомств.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Знайомство на сайті. Розмова про страх., Олег Петренко», після закриття браузера.