В'ячеслав Васильченко - Tattoo. Читання по очах

Де сталося з ним багато чого. І приємного, і солодкого, і гіркого, й небезпечного. Та інакше й бути не могло. Це ж життя. А в ньому завжди так: ти обираєш його, а воно обирає тебе. І якщо ти не можеш впоратися з тим, що воно тобі підносить, воно пошукає міцнішого. Але професор міг. Пишатися цим чи їсти себе зсередини – не знав. І навряд чи колись про це знатиме. Він просто житиме. Оцим своїм життя. З оцим своїм життям. Яке обрало його. Не поганого й не гарного. Не доброго й не злого. Такого, яким його виліпив Господь. А потім?..

А потім повернувся до купе. На законну нижню полицю. Жвава бабуся у светрі під горло попросила помінятися. Без проблем. Заскочив на верхню. Лежачи, переодягся в спортивний костюм. Укрився. Заплющив очі. Надокучливою комашнею голову обсіли думки.

«Окана поховали в Торезі…

Цирк попрацював ще трохи без їхнього номера. Але бізнес пішов “у мінус”. Таки фортуна відвернулася. Тому зібрали своє “нічого” й подалися за кордон…

Метальника відпустили. Він виявився “чистим”. І цілком можливо, що Белла його знову в сексуальне рабство загребла…

Піменова, швидше за все, виправдають. І захист у нього грамотний. І слідство не дуже активне. Усе так, як він і казав…

Бізнесмена Астахова викрали, щоб одержати викуп. Але міліцаї спрацювали на диво чітко. Знали, що мішок пузатий і “тугриками” поділиться…

Приймак пішов на поправку. Інна його виходжує… Знайшлися свідки тієї страшної ДТП. Чоловік курив на балконі. І все бачив. І номер записав. Коли зібрався сповістити в міліцію, дружина не пустила, мовляв, “наша хата скраю”. Він довго мучився, а потім таки зібрався та й прийшов. Більше терпіти не міг. І вже до вечора встановили власника машини. Він саме був у відрядженні в Полтаві. А син неповнолітній тихенько взяв ключі та й улаштував разом із друзями прогулянку вечірнім містом так, що ледь життя в людини не забрав…

Шрек із дружиною повернулися. Брата привітали й прилетіли…

Олена вислала опергрупу, й вони розібралися із шантажистами з “Містраля”. Ті не одного видоїли. Але об Лисицю зубки таки зламали. Одразу видно, що Господь тримає руку на пульсі. Без нього у світі такий би гембель зчинився. А так – повний порядок. Ну, майже повний…»

Колеса монотонно стукотіли. Вагон раз по раз порипував. Але Богдан цього вже не чув. Він жадібно відпочивав. Бо завтра новий день. Із новими турботами й пригодами. І це чудово. Бо без усього цього життя людині ж для чого? А Богдан, хоч і Лисиця, та все одно людина. І життя йому ой яке потрібне. Та ще й таке цікавенне…

Богдан мирно спав.

Але не спали страшні чорні тіні.

Вони незримо піднімалися над Донбасом…

turpinājums seko…

Fortführung kommt…

ciąg dalszy nastąpi…

suite á suivre…

to be continued …

продолжение следует…

следва продължение…

далі буде…

Київ, Біличі, листопад 2013 – червень 2015

Сноски

1

Див.: В. Васильченко. Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки.

2

Див.: В. Васильченко. Дворушники…

3

«Між собою підлеглі називали Євгена Миколайовича Де Тревіль, Тревіль або, найчастіше, просто Трев. Його невисокий зріст і вміння надійно тримати численне міліцейське військо в сильних руках повністю відповідали безсмертному образу капітана королівських мушкетерів». (Див.: Васильченко В. Притулок для прудкого біса.)

4

Дуче – 1. істор. Титул Беніто Муссоліні як глави уряду Італії та лідера Національної фашистської партії (1922–1945). 2. ірон. Глава авторитарної держави; лідер авторитарної організації; авторитарний керівник.

5

Omne ignotum pro magnifico est (Публій Корнелій Тацит, римський історик).

6

Ринок на Микільській Борщагівці.

7

Поганяло – прізвисько (жарг.).

8

Один з комерційно найбільш успішних австралійських художніх фільмів. У ньому продовжено розповідь про австралійського мисливця Майкла Данді, розпочату у фільмі «Крокодил Данді». Майкл опиняється в Нью-Йорку, де ніяк не може звикнути до міського життя. Він час від часу потрапляє в смішні ситуації, бо не змінює своїх дивних для мегаполіса звичок. Фільм був лідером у радянському кінопрокаті.

9

Колона Морриса – вулична колона, що має циліндричну форму. Призначена для вивішування рекламних афіш. Носить ім’я паризького друкаря Габріеля Морриса.

10

Див.: Васильченко В. FaкiR.

11

Алюзія (лат. allusio – «жарт», «натяк») – художньо-стилістичний прийом, в основі якого – відсилання до якогось відомого культурного факту з розрахунку на ерудицію адресата інформації, який має розгадати закодований натяк.

12

Апсида – півкруглий (іноді багатокутний) виступ у стіні античної або церковної будівлі (архіт.).

13

«Пальма Мерцалова» – виготовлене 1895 року зі стальної рейки скульптурне зображення пальми. Автори – коваль Юзівського заводу О. Мерцалов та його помічник – молотобоєць Ф. Шпарин. 1900 року «Пальма Мерцалова» одержала Гран-прі на Міжнародній промисловій виставці в Парижі.

14

«Глобус» – торговельний центр у Києві, розташований під майданом Незалежності.

15

«Не той тепер Миргород…» – рядок з поеми П. Тичини «Пісня трактористки»; «Трактор в полі дир-дир-дир» – рядок з пародії на вірші Тичини.

16

Андроїд – робот, що нагадує людину як зовні, так і поведінкою.

17

Дійова особа п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

18

Декабристи – перші російські дворяни-революціонери, які намагалися встановити в Росії конституційний лад і для цього 14 (26) грудня 1825 року здійснили спробу збройного повстання.

19

Острів Святої Єлени – острів вулканічного походження, що належить Великій Британії, розташований в Атлантичному океані на відстані близько 3000 км на захід від Африки. Однак невелика його частина (два будинки, де мешкав Наполеон Бонапарт, і долина, де його поховано) є територією Французької Республіки.

20

Томас Гаррис (нар. 1940) – американський письменник, журналіст та сценарист, автор бестселерів «Червоний дракон», «Мовчання ягнят», «Ганнібал» та ін.

21

Дерсу Узала – «лісова людина», провідник військового інженера-топографа В. Арсеньєва, головний персонаж його романів «Уссурійським краєм» та «Дерсу Узала».

22

Всесвітньо відома китайська археологічна пам’ятка, що являє собою скульптурну групу з майже дев’яти тисяч глиняних воїнів зі зброєю, колісницями й кіньми. Ця «теракотова армія» несла варту біля гробниці першого китайського імператора Цинь Ши Хуан-ді.

23

Китайська чайна церемонія.

24

Одна з назв титулу китайських правителів.

25

Ципао (інша назва – чеонґсам) – одяг, традиційний для жінок Китаю та деяких народів Південно-Східної Азії. Являє собою сукню з «китайським» коміром-стійкою та розрізами з боків уздовж ніг.

26

Китайське прислів’я (далі вживаються в тексті без посилань).

27

Вислів філософа Конфуція.

28

Вислів