Vladyslav Derda - Людина у човні, Vladyslav Derda

- Обійдеться ваш протокол без цього!

- Може й так. Чи є у вас вороги? 

- Немає! - стримано відповів Маиіас.

- Були?

- Ніколи!

- Здогадки, хоч якісь? - він щось записував своєму блокноті.

- Жодних, я без поняття, я чесна людина, живу життям як і всі інші, в мене немає ворогів! - вперше я брешу подумав Матіас та що робити зараз інакше не можна.

- Ми це зясуємо! 

- А як же з'ясуйте, а заодно і бадитів знайдіть і з'ясуйте все детально і до вязниці прсаліть, а перед тим справедливий суд. Вбити людину ветерана війни, який воював за наше майбутнє, поранити до смерті пастора церкви який і мухи не образить, поранити ще одну невинну людину, розстріляти і знищити будинок людини, яка оцими руками на нього заробляла, кредит ще навіть не виплатила. З'ясуйте не забудьте, а потім поговоримо! - я не поганий актор як виявляється, знову подумав про себе Матіас.

- Зясуємо, обов'язково з'ясуємо! - обнадійливо говорив Пім, видно що говорить він це не вперше і такі фрази вже є стандартними в його лексичному арсеналі.

- Угу! - Матіас радів вже схоже запитання інспектори закінчилися.

- Співчуваю вам, прийміть щирі співчуття через втрату друга. Бажаю також одужання іншому другові! 

- У вас все інспекторе?

- Так, у мене поки що все. Дякую, що знайшли час, на все добре і до зустрічі! - відклонився Пім натякаючи, що на цьому його допит ще не закінчено.

- Бувайте! - попрощався він, сподіваючись ніколи більше не зустрічатися з з таким нахабою.

Як вони дістали, краще б справою зайнялись б, розібрались би з такими бандитами, як Барнст і як Бебіт. Можливо як би поліціянти не боялись і трохи займались порядком у місті, то не було б того жахіття, яке тут твориться і ніхто б не здійснив нападу на них посеред ночі. Ще й чинять вид, що їм цікаво і вони турбуються про людей, хоча насправді їх нічого не турбує крім власних інтересів. 

Матіас знову залишився на одинці з Богом. Усе чого він просив, це здоров'я для Біллі. Ні Грін ні Майкл і навіть ветеран Вільям не були винними у тому, що сталося. Вони були тут зовсім ні до чого, усе це сталося через нього, саме через нього бо він загравав зі злом сам, усе це результат його неправильних вчинків колись. Було важко це усвідомлювати але ще вже розуміти, що хтось постраждав через це. 

Що вже поробиш? Таке воно життя, що посієш те й пожнеш, образливо що за це заплатили люди, які насправді хотіли йому допомогти, які були поруч з ним у складний момент, які переживали за нього, саме вони невинні стаои жертвами. Тепер що б там не було він прагнув вигадати щось, щоб грамотно відплатити кривдникові. Ще більше розлютившись на нього на свого дядька, який позбавив його усього життя, а також Бебіту, що приносив усім навколо лише страждання і біль та залишався непркараним, як і Барнст.

Матіас ще не міг придумати план, або бодай щось, щоб заспокоїтися як він має принести розплату цим бандитам і покінчити з ними. Але тим не менш він попросив у Бога, щоб Той допоміг йому відплатити їм і своїми руками власними розібратись зі злом.

- Матіасе! - роздався голос поруч.

Він повернувся і побачив свого старого друга, перед ним стояв Кенні, кого-кого, а його Він точно не очікував побачити тут.

- Ти? - майдже байдуже запитав Матіас.

- Я! - сумно відповів Кенні.

- Що ти тут робиш? 

- Хоч Мегавіль і великий але в мене є вуха в багатьох місцях! - жожав він.

- Хто б сумнівався Кенні. Але все ж навіщо ти прийшов? Ось до чого привела твоя дурість, ти винуватий в цьому, це твоя вина! 

- А я і не прийшов казати ще не винуватий!

- Може потішитися прийшов? 

- Облиш, я може і покидьок, але не на стільки! - Кенні присів поруч нього. - Я прийшов дізнатись про стан твоїх друзів і власне про те, що ти збираєшся з цим робити? Ну і до того всього попросити в тебе вибачення, мені дуже шкода! - пояснив він.

- За що? За те, що ти вибрав не ту сторону, причому дуже давно і майже назавжди! - докорив його Матіас.

- Матіасе, в тому що сталося є і твоя вина. Ти теж винувати, якби не зв'язався з ними ще до того, як пішов на те вдруге, як би також не пішов від Бебіта принизивши його! 

- Вчити мене будеш? Нагадати тобі хто мене вдруге туди затягнуа? - подивився злісно на того Матіас.

- Та ні, я знаю хто! - смиренно відповів Кенні. - Ми обидвоє помилок наробили, нам життя не вистачить виправити їх всіх, проте ти вже почав їх виправляти, а я лише почну, принаймні спробую! - посиіхнувмя він.

- Я потрапив до їхніх рук не по своїй волі! - Матіас трохи збив свої обороти.

- Розумію тебе, я теж так потрапив до них, як і ти, не по своїй волі. Тож ми однакові заручники і у нас спільний ворог!

- Тут ти правий!

- Як там твій друг? 

- Не знаю ще, чекаю новин від лікарів!

- Зрозумів, сподіваюся усе буде гаразд!

- Та буде інакше бути не може!