Олександр Шаравар - Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар

     —  Героїзм головного мозку,- констатувала Ліка і стала допомагати мені встати з медичної капсули.

     —  Узагалі спасибі тобі,- почав говорити Невіс,- Не факт, що комусь із нас вдалося б швидше знищити маяки.

     —   А тепер що? - запитав я у хлопців. Сам я ходити поки що не міг і мені доводилося спиратися на плече Троді.

     —   А тепер ти йдеш у тренажер і будеш проходити програму відновлення після серйозних травм,- відповіла Ліка.

     —  Три години тренажера, а потім назад у медкапсулу,- додав Рог,- Це тобі допоможе відновитися набагато швидше. За моїми розрахунками, за тиждень ми зможемо з тобою нарешті оглянути кораблі, ще за кілька днів буде ефір місцевого ток-шоу за нашою участю, а потім, сподіваюся, нам вдасться залишити цю остогидлу систему.

     Так і минув тиждень у суворому дотриманні розкладу. Три години тренажера і двадцять одна година медичної капсули. Щодня я починав почуватися дедалі краще. На третій день я вже навіть міг ходити самостійно, щоправда водночас втомлюючись уже через десять метрів.

     Весь час, що я перебував поза капсулою і тренажером, мене супроводжували хлопці. У перші дні я взагалі почувався практично безпорадним, і тільки їхня підтримка не дала мені змоги скотитися в депресію.

     А до кінця тижня я справді почувався вже терпимо, я міг ходити сам уже не жалюгідні десять метрів, а більше кілометра. Дихати стало набагато легше, мені вже не доводилося напружувати грудну клітку для кожного вдиху.  Тож перевіривши мій стан на сьомий день після мого пробудження Рог дав добро на політ на десантному боті.

    Летіли ми на один з торгових майданчиків, на якому розміщувалося чотири з десяти підібраних хлопцями есмінця. Весь час у медкапсулі я присвячував вивченню інформації щодо різних есмінців. Я хотів хоч трохи розбиратися в цій темі.

    Загалом у цій зоряній системі було п'ять торговельних майданчиків, що займалися продажем космічних кораблів приватним особам. Ми летіли на найближчий до нас. По грошах за есмінець хотіли приблизно однакові гроші близько шістдесяти мільйонів кредитів, тож особливої різниці обирати якийсь конкретний торговельний майданчик сенсу не було ніякого.

     Торговий майданчик являв собою величезне місце в просторі, де на стаціонарних позиціях перебували космічні кораблі. Перш ніж ми могли почати дивитися кораблі, нам потрібно було зареєструватися на космічній станції торговельного майданчика і захопити з собою менеджера.

    Самостійно подивитися кораблі ми не могли, пов'язано це з тим, що кілька років тому був випадок викрадення корабля з подібного торгового майданчика під час перегляду, ось і перестраховуються торгаші.

   І найголовніше це новий заробіток для торгового майданчика нехай і невеликі суми. Робота менеджера, який літатиме з нами, коштує тисячу кредитів на годину, але ж він нічим не займатиметься, крім як намагатися впарити нам корабель. Досить цікава робота у нього виходить.

     —  Добрий день, пані та панове,- до нас звернувся імпозантний молодий чоловік, коли ми пристикувалися до космічної станції торгового майданчика. Нам навіть виходити з бота не було потреби, мабуть, на нас уже чекали.- Я радий бачити героїв, які врятували маленьку дівчинку. Ви хотіли б собі підібрати новий корабель?

    —  Добрий день, - відповіла Ліка, - Так ми хотіли б оглянути лоти номер тисяча чотириста двадцять два, дев'ятсот один, дві тисячі шість, і три тисячі сімнадцять.

    — Секундочку,- злегка затуманилися очі людини, яка розмовляє з нами по відеозв'язку, це означало, що вона за допомогою нейромережі перевіряє інформацію.

     —  На жаль, лот номер дев'ятсот один уже продано, але ми маємо корабель, який нічим не поступається йому, - лот номер триста чотирнадцять, - після півхвилинної паузи відповів менеджер.

    —  Добре, ми подивимося і його,- відповіла Ліка,- Коли вас чекати?

    —  О ні, я головний менеджер цього торгового майданчика і давно не літаю на особисті огляди. Просто дізнавшись, чий бот наближається до станції, я захотів особисто поспілкуватися з героями, -- усміхнувся чоловік, -- До вас зараз підійде мій підлеглий Квай Марік, дуже багатообіцяючий молодик, він ще до встановлення нейромережі став працювати на верфі. Думаю кращого фахівця вам не знайти.

     —  Спасибі,- відповіла Ліка і відключилася від зв'язку з головним менеджером. Ось і тут нас уже знають, напевно, у цій зоряній системі про нас знає кожна собака. Ні, трохи не в тему, собак тут не знають, але взагалі ми дуже популярні тут.

    —  Відкривайте шлюз,- зв'язався з нами молодий хлопчина років двадцяти п'яти, що стояв у легкому технічному скафандрі біля шлюзу на десантний бот. Після своїх слів він скинув нам контракт на підбір космічного корабля для нас вартістю чотири тисячі кредитів на чотири години. Кожна година понад обумовлений термін ще півтори тисячі кредитів.

    —  Та проходьте,- сказала Ліка, відкривши шлюз.

    —  Тож ви хочете замінити свою машинку на щось зубастіше, я маю рацію? -- запитав він, пройшовши в рубку?

     —  Так, просто нам дещо набридло не мати змоги відповісти на нахабство деяких осіб,- відповів Невіс.

     —  Це зрозуміло,- усміхнувся Квай,- А чому ви зосередилися на есмінці?

     —  За ці гроші нічого більш істотного купити не вийде,- відповів Невіс. Квай походу взагалі ігнорував Ліку, тут на планеті дещо патріархальні стосунки, а тому жінок за повноцінних спеціалістів вони не вважають, от і цей молодий хлопець ігнорував Ліку, не вважаючи її гідною розмови зі справжнім чоловіком. Ох як Ліка зараз скаженіла, словами це не передати, але зовні це практично неможливо було визначити, лише я, відчуваючи емоції, міг зрозуміти, яких зусиль вона докладає, щоб не зірватися.

     —  Якщо у вас буде ще кілька мільйонів кредитів, то я можу вам показати цікавіші варіанти.- сказав Квай. Ми переговоривши по загальному чату між собою, дійшли висновку, а чому б і не подивитися, що цей хлопець пропонує.