Руслан Баркалов - Письменник, Руслан Баркалов
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Юнта таки змогла знайти собі квиток на Коста-Ріку. І при всьому ще й не так сильно дорого заплатити, як вона розраховувала. З собою вона мала гарну суму. Тож проблем не виникало ніяких. Тай на рахунку було достатньо коштів аби летіти хоч і на край світу.
Вона швиденько переодягнулася в інший костюм і надягнула інший парик такого ж кольору як і попередній, тільки тепер була з іншою зачіскою. Тепер вона виглядала ще інакше аніж п’ять хвилин тому. Все решта вона залишила біла дверей і вийшла в коридор.
Все готово. Можна летіти. Тепер Борис не зможе її знайти. Адвокат чортів. Старий збоченець захотів її грошей. Хоча по великому рахунку все вони Роанові. Ну, тобто власне її. А ось про рахунок в банку, який вона собі відкрила на фальшиве ім’я, не знав ніхто. І не повинен знати. Юнта, наче нюхом чула, що Борис не такий святий, яким він себе показував.
Їх роман тривав кілька років. І можливо, він би так тлів і далі. Але різка зміна в поведінці Роана змусила їх діяти на швидкоруч. А як мовиться: поспішиш – людей насмішиш. І ось воно зараз усе це відбувається. Нічого, вона зуміє якось дати собі раду і десь далеко від її апартаментів і ніким не замінного Роана.
Ось вона знову сідає в літак. Юнта пройшла реєстрацію, знайшла своє місце і сіла. Місце було якраз біля вікна. Вона глянула через вікно на землю, наче востаннє. Там, по той бік скла була темнота. Така ж темна як і в її душі.
Вона навіть пошкодувала, що все так зробила. Адже жила собі прекрасно. Нічим не переймалася. То навіщо була ця авантюра? Вона розуміла, що назад більше дороги нема. І що Роанові вона не потрібна. А головне те, що в усьому тому винна сама. Він же ж був для неї ідеальним чоловіком. А вона постійного його ображала. Все була чимось незадоволена. Шукала чим би його дістати. Настроювала всіх проти нього. Навіть Адамчик, котрий любить її і котрий неприкрито заздрив успіхові Роана, говорив їй про це. І він був правий. Але на жаль, уже нічого не зміниш.
А літак набирав висоту злітав в нічне небо і мигав, прощаючись з усіма, своїми ліхтарями.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Письменник, Руслан Баркалов», після закриття браузера.