Chris Jey - Between angels and demons, Chris Jey

- Камаель сказав, що ти допоможеш мені втекти, якщо він не вийде на контакт. Я не можу його знайти вже два тижні. Спочатку я думала, що він просто ховається, але навіть тоді він завжди відповідав мені.

- Це пов'язано з тим, що герцоги Пекла шукають його?

- Ти вже знаєш. Камаель не хотів розповідати тобі про це.

- Добре, що тебе він розповів свої плани, - фиркнула Данте.

- Герцоги спочатку знайшли мене, а потім і Камаеля. Вони катували мене. Я трималася скільки могла. Але цей біль ... - Амаліель заплакала. - Я не змогла терпіти її більше і за наказом демонів покликала Камаеля. Він потрапив у засідку. Він урятував мене. Його поранили, але ми змогли втекти. Камаель сховав мене, а сам зник на день. Потім повернувся з моїм братом Ноелем. Його теж захопили демони. Остання звістка, яку я отримала від Камаеля, це те, що йому вдалося вбити Абігора. Потім він зник.

- Чудово! Так це через тебе Кем кинув мене і стрімголов побіг рятувати зрадницю, - розлютилася Данте і навела дуло свого револьвера на янгола.

- У неї не було вибору, - заступився за сестру Ноель.

- Вибач. Я не хотіла завдати шкоди Камаелю, - на очах ангела з'явилися сльози. - Він завжди був добрий до мене. Ми служили в одному гарнізоні. Він був нашим командиром. Він завжди прислухався до підлеглих.

- Мені це зовсім не цікаво. Я не хочу вам допомагати, - Данте сховала зброю. - Ти заварила цю кашу, тобі її і їсти. Рада знайомству, Емма, Ноа. Або ні, - мисливиця покинула млин. На вулиці на неї чекав Джеймс. Він вирішив, що не варто йти з Данте, щоб не налякати ту, яка потребувала допомоги.

- Ти дізналася щось нове?

- Так. Те, що Кем не розуміється ні на людях, ні на янголах. Він взагалі не розуміє вчинків усіх у світі істот.

- Почекай, - за Данте вибігла Амаліель, слідом за нею Ноель. – Допоможи нам, прошу.

- Я ж сказала, що ні. Я поспішаю. Мені треба рятувати Кема. Джеймс, будь ласкавий, відкрий портал.

- Це вона дзвонила тобі? І вона просить допомоги, а ти відмовляєшся? Дивно. Ти ніколи не відмовляєш тим, хто просить у тебе допомоги.

- А ще я не допомагаю зрадникам. Забув? Через неї я не можу знайти Камаеля. Вона його здала герцогам.

- Я не хотіла. Вони змусили мене. Прошу, не кидай нас тут. Демони знайдуть і вб'ють мене та брата. Я допоможу знайти Камаель. Доведу, що можу бути корисною.

- Данте, - звернувся Ноель до мисливиці. - Камаель запевнив нас, що ти допоможеш. Ми завжди могли йому вірити, він завжди дбав про нас. Тому ми пішли за ним тоді, сто років тому.

- Данте, я не знаю, що вони тобі розповіли, але якщо Кем сказав їм довіритися тобі, ти маєш виконати це прохання. Можливо, це його остання воля.

- Не смій так казати! – Данте накричала на Джеймса. – Він живий! Скільки разів мені ще повторювати?! Якщо ви всі здалися, або просто не хочете допомагати мені, і не потрібно. Я звикла сама свої проблеми вирішувати. Я знайду Камаеля, і ми разом звалимо від вас. Тоді нарешті цей чортів Орден з його послідовниками буде в минулому. Хочеш, можеш забрати цих пернатих непорозумінь у замок. Мені начхати, - Данте пішла геть від млина.

- Куди ти? Давай перенесу нас.

- Дякую, не треба. Я викраду авто і вирушу на пошуки Кема. Одна.

- Данте, припини, - Джеймс відкрив перед дівчиною портал, і вона одразу ж пройшла крізь нього. Мисливиця просто не встигла зупинитися перед порталом. Слідом за нею пройшли Джеймс та Амаліель із братом. У замку їх зустріла Джулія. Дівчина розповіла хорошу новину. Перед тим, як вислухати її, Данте наказала замкнути Амаліель і Ноеля в камері в'язниці і не зводити з них очей. Тільки коли всі друзі зібралися в їхньому залі для відпочинку, Джулія розповіла, що їй вдалося побачити.

- Данте, він живий. Але не знаю як надовго. Все дуже погано. Його скували ланцюгами та кайданами з якимись символами. Думаю, вони блокують його сили. Кімната, в якій його тримають, також у захисних символах. Таких я ніколи не бачила в жодній книзі. Мабуть, через це ніхто не міг його знайти. Скоріш за все, його катували. У Камаеля багато поранень і вони не гояться. Схоже, його поранили не простим кухонним ножем. Він непритомний і повільно стікає кров'ю.

- Ти знаєш, де його тримають? - запитала Данте. Дівчина почала збиратися на полювання.

- Так. Собор Святих Петра і Павла в Брно, Чехія. В одному із приміщень. Данте, там багато охоронців. Гадаю, це демони.

- Не проблема. Мені не вперше вбивати купу демонів.

- Якщо ти думаєш, що підеш одна – ти помиляєшся, – почав Артур. – Кем і наш друг. Ми йдемо з тобою. Допомога тобі не завадить, – Артур зауважив, що Данте зібралася щось сказати. - І жодних заперечень. Це не обговорюється.

- Я з вами, - втрутилася Джулія.

- О, ні. Діти на завданні мені не потрібні. Ти залишаєшся, - заперечила Данте.

- Але я хочу і можу допомогти.

- Ти й допоможеш, - продовжила мисливиця. - Створиш свою астральну проекцію і проведеш нас до Кема, сидячи в м'якому кріслі своєї кімнати. Джеймс, Кая, Френкі, Артур – ви зі мною. Кріс, допоможеш Джулії з її частиною роботи.

***

- Куди далі? – запитала Данте проекцію Джулії, коли вони з друзями увійшли до невеликого будинку, де тримали Кема.

- Прямо, потім на другий поверх. Зустріну вас там, - Джулія зникла.

- Продовжуєш вважати, що увірватися в будинок, що охороняється, було гарною ідеєю, - запитала Френкі мисливицю. Вони шукали Кема, поки Джеймс і Артур відволікали демонів.

- Цілком. Джуліє, - звернулася Данте до дівчини, коли були вже на другому поверсі, - куди далі?

- В кінець коридору, потім праворуч, сходами вгору. Там троє демонів.

- Дякую, - дівчата побігли маршрутом, що вказала їм Джулія. Зустрівшись з демонами, Данте вбила одного, двох спопелила Френкі.

- Він тут, - Джулія стояла біля дверей кімнати, де тримали Кема. – Усередині двоє демонів. І символи, які не пускають янголів. Вони завдають біль Кему. Данте, він ще живий. Я за Джеймсом та Артуром. Приведу їх до вас, – дівчина знову зникла.