Володимир Павлович Горбулін - Світова гібридна війна: український фронт

експлуатацію, а до цього часу працювала у тестовому режимі. Через проб­леми обліку чисельність внутрішньо переміщених осіб істотно різниться та потребує уточнення. За різними оцінками, втрати держави від шахрайства при виплатах соціальної допомоги псевдопереселенцям становили від 6 до 12 млрд грн на рік[10]. Загалом по Украї­ні Міністерством фінансів з березня по жовтень 2016 р. видані рекомендації щодо зупинки здійснення різних видів соціальних виплат щодо 1,4 млн осіб на суму 1,9 млрд грн на місяць. Серед порушень найбільш поширеними є використання сумнівних документів (27 %), недотримання критеріїв видачі допомоги ВПО (15 %), невідповідність статусу (10 %) тощо.

Запровадження з 1 липня 2015 р. системи електронного адміністрування ПДВ унеможливило створення фіктивного податкового кредиту. Проведення АТО в окремих регіонах Украї­ни фактично унеможливлює будь-­яку діяльність фізичних осіб та суб’єктів господарювання у цій зоні, а також виконання функцій органами влади, в т. ч. податковими та митними, які мають забезпечувати облік платників податків, контроль за їх справлянням. Достовірність показників їх господарської діяльності фіскальні органи фізично не можуть перевірити.

Для забезпечення державної фінансової підтримки розвитку постраждалих регіонів Донбасупередбачена субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на відновлення інфраструктури у Донецькій та Луганській областях. У 2015 р. її було профінансовано у сумі 247,0 млн грн, що становить 84,7 % від планового показника. Видатки Луганській області на підконтрольних україн­ській владі територіях у 2015 р. профінансовані на 80 % (із 145,8 млн грн відкритих асигнувань освоєно 117,1 млн грн, решту 28,7 млн грн як невикористані повернуто до державного бюджету)[11]. Через низку недоліків роботи виконано частково та в експлуатацію не введено 140 об’єктів, визначених у 2015 р. пусковими.

У борговій сфері агресор розраховував на доведення Украї­ни до стану дефолту (в т. ч. з використанням «боргу Януковича»), що передусім призвело б до гальмування припливу інвестиційних ресурсів у країну та критичного загострення ситуації з фінансуванням видатків. Ситуація потребувала чітких, інколи нестандартних, заходів реагування на боргові ризики, що в цілому впливало на ефективність управління державним боргом, серед яких слід виділити, зокрема,проведення боргової операції з реструктуризації зовнішнього комерційного боргу.

Відповідно до п. 14 Прикінцевих положень Закону Украї­ни «Про Державний бюджет Украї­ни на 2015 рік» та Постанови Кабінету Міністрів Украї­ни «Про здійснення у 2015 році правочинів з державним та гарантованим державою боргом з метою його реструктуризації і часткового списання» було здійснено боргову операцію на умовах, досягнутих 27 серпня 2015 р. між Спеціальним комітетом кредиторів та Україною. Наслідком проведення цієї боргової операції стало: списання 20 % основного боргу Украї­ни загальним обсягом близько 3,6 млрд дол. США; реструктуризація боргу на суму близько 15 млрд дол. США шляхом обміну поточних єврооблігацій на 9 нових серій єврооблігації з перенесенням термінів їх погашення з 2015—2023 рр. на 2019—2027 рр.

Завдяки такому кроку вдалося зняти надмірну напругу в фінансовій системі та досягти певних позитивних ефектів, а саме: уникнення «дефолту» та утримання фактичного показника загального боргу в межах граничного обсягу, встановленого Законом Украї­ни «Про Державний бюджет Украї­ни на 2015 рік»; послаб­лення боргового тиску на державний бюджет у наступних роках та підвищення міжнародних кредитних рейтингів держави: 11 листопада 2016 р. міжнародне агентство Fitch Ratings підвищило довгострокові рейтинги дефолту емітента (РДЕ) в іноземній та націо­нальній валютах до рівня «В-­» з «СCC», прогноз стабільний; активне співробітництво Украї­ни з МФО, зокрема, з Міжнародним валютним фондом, як важливий чинник подолання економічної кризи.

У 2015 р., за умовами нової чотирирічної програми «Механізм розширеного фінансування» (Extended Fund Facility), з 17,5 млрд дол. Україна отримала 6,7 млрд дол. США у вигляді двох траншів. Станом на 16 вересня 2016 р. було перераховано третій транш у 1 млрд дол. США від МВФ, що засвідчило, зокрема, міжнародне визнання реформ та довіру до Уряду, сприятиме поповненню резервів НБУ та стабілізації фінансової системи. Крім того, у вересні 2016 р. підписано оновлений Меморандум про співпрацю Украї­ни з МВФ.

Важливим кроком стимулювання розвитку місцевих ринків капіталу стало підписання 15 липня 2015 р. Націо­нальним банком Украї­ни спільно з Міністерством фінансів, Націо­нальною комісією з цінних паперів і фондового ринку та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) Меморандуму про взаєморозуміння стосовно співробітництва в розвитку місцевих ринків капіталу в Украї­ні.

Започатковано процес залучення іноземних інвестицій для фінансування проектів відновлення та забезпечення сталого розвитку Донбасу. Зокрема, 31 серпня 2016 р. Урядом було підтримано Концепцію Державної цільової програми «Відновлення та розбудова миру в східних регіонах Украї­ни», а 2 вересня того ж року було схвалене рішення про створення Цільових фондів багатьох партнерів (ЦФБ) як механізму спільного фінансування проектів, пов’язаних із відновленням та розбудовою миру, відбудовою постраждалих унаслідок збройного конфлікту територій та допомогою і захистом внутрішньо переміщених осіб.

Банківська система та валютний ринок наразі функціонують у штатному режимі, забезпечуючи розрахунково-­касове обслуговування клієнтів, експортно-­імпортні операції, обслуговування діючих кредитних та депозитних угод.

Водночас відбувається реформування націо­нальної фінансової системи.

У бюджетно-­податковій сфері вжито заходів, спрямованих на забезпечення стійкості бюджетної системи:

— знижено рівень перерозподілу ВВП у доходах сектору загального державного управління зі зменшенням податкового навантаження на фонд оплати праці. В 2015 р. на першому етапі разом із запровадженням знижувального коефіцієнта для ставки ЄСВ було знижено частку перерозподілу до 42,1 % ВВП, а в 2016 р. разом із остаточним зниженням ставки ЄСВ удвічі вона очікується на рівні 38,1 % ВВП. Це дає змогу залучити більше приватного інвестиційного ресурсу в економіку для її структурної перебудови та модернізації;

— запроваджено реформу бюджетної децентралізації.У 2015 р. доходи місцевих без урахування трансфертних ресурсів становили 120,5 млрд грн, що на 19,4 млрд грн більше за відповідний показник 2014 р. Надходження до місцевих бюджетів за 9 місяців 2016 р. становили 120,7 млрд грн. За прогнозними оцінками, у 2017 р. вони зрос­туть до 174,5 млрд грн. Децентралізація є головним націо­нальним проектом розвитку Украї­ни, оскільки вона впливає на всі сфери життя людини: освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, надання адміністративних послуг, планування розвитку територій, екологію, культуру і спорт;

— започатковано структурні реформи у бюджетній сфері для підвищення ефективності бюджетних коштів та якості надання державних послуг. У 2015 р. у контексті реформи бюджетної децентралізації розпочато секторальну децентралізацію, спрямовану на реформування всієї соціально-­культурної сфери та забезпечення якості надання державних послуг, здійснено заходи забезпечення адресності соціальних допомог шляхом запровадження системи верифікації;

— забезпечено дієвість Державного фонду регіонального розвитку.У 2016 р. на реалізацію інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку передбачено 3,0 млрд грн. У затвердженому Урядом переліку проектів[12] вагома роль відведена Донбасу: для Донецької області передбачено 239,5 млн грн, Луганської — 193,7 млн грн. За січень—вересень 2016 р. асигнування, згідно з планом, були відкриті в обсязі 83,8 та 67,8 млн грн, але виконані лише на рівні 7,6  та 16,9 % відповідно;

— відбувається