Володимир Павлович Горбулін - Світова гібридна війна: український фронт

Вирішення низки проб­лем розвитку промислового виробництва передбачалося планом пріоритетних дій Уряду на 2016 рік, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів Украї­ни від 27 травня 2016 р. № 418-­р. Серед очікуваних результатів його реалізації — визначення пріоритетів у промисловості; запровадження механізмів для інноваційно-­інвестиційного розвитку промисловості; створення умов для розвитку внутрішнього споживання промислової продукції, проведення імпортозаміщення в хімічній галузі, ОПК та інших високотехнологічних галузях. Цільові показники передбачають зростання обсягів промислового виробництва не менш як на 1,2 % до кінця 2016 р., а в середньостроковій перс­пективі — не менш як на 4 %, при цьому частка промисловості у структурі ВВП має сягнути не менш як 21 %.

Орієнтирами державної аграрної політики сьогодні є створення базових умов для сільськогосподарської діяльності та покращення фінансового стану сільгоспвиробників, приведення вітчизняного законодавства до норм, що діють у ЄС, врегулювання земельних відносин з метою підвищення конкурентоспроможності аграрного виробництва.

На цьому шляху вже досягнуто певних успіхів. Здійснюються заходи щодо дерегуляції та спрощення умов ведення господарської діяльності в аграрному секторі (скасовано низку обов’язкових процедур і дозволів, спрощено порядок видачі ветеринарних документів); вітчизняне аграрне законодавство гармонізується відповідно до європейських та міжнародних вимог (приведено у відповідність до вимог ЄС особливості організаційно-­правового регулювання у сферах насінництва та розсадництва, а також ідентифікації та реєстрації тварин, розпочато роботу Державної служби Украї­ни з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів); створено умови для впровадження інструментів аграрного ринку та механізму зниження ризиків сільськогосподарського виробництва, орієнтованих на зміцнення фінансової безпеки сільгоспвиробників (відпрацьовано технології введення в обіг аграрних розписок, врегульовано питання здійснення страхування майбутнього врожаю окремих видів сільгоспкультур); удосконалено процеси регулювання земельних відносин (зокрема, визначено єдині вимоги до складу та змісту проектів землеустрою, скасовано ліцензування робіт з оцінки земель, забезпечено надання нотаріусам доступу до Державного земельного кадастру, запущено електронні сервіси щодо користування інформацією Державного земельного кадастру).

Невід’ємною складовою структурних реформ реального сектору є реформування транспортно-­дорожнього комплексу.

Серед практичних кроків із впровадження реформ у сфері транспорту слід виокремити: розмежування господарських функцій і функцій державного управління залізницею, зокрема, створення ПАТ «Україн­ська залізниця»; запровадження спрощених і прискорених процедур оформлення суден і вантажів; удосконалення тарифної політики у портовій галузі, активізацію роботи із залучення інвестицій у розвиток морських портів; оптимізацію структури Укравтодору; ухвалення законодавства стосовно створення Державного дорожнього фонду Украї­ни, затвердження Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2023 р., підписання Угоди про відкрите небо між Україною та США, запровадження режиму відкритого неба з Польщею та Італією.

13.3. Започаткування процесів стабілізації фінансової системи

Гібридна війна завдала значних втрат фінансовій системі Украї­ни. Стрімко зросли видатки на оборону, соціальний захист внутрішньо переміщених та підтримку постраждалих громадян, відновлення пошкодженої інфраструктури Донбасу. В умовах мирного часу ці кошти могли б бути використані на стимулювання соціально-­економічного розвитку. Зростання видатків на тлі звуження податкової бази регіону призвело до зростання дефіциту бюджетів усіх рівнів. Крім того, на окупованій території залишилося чимало державного майна, яке щорічно генерувало відрахування чистого прибутку та дивідендів до державного бюджету.

Проб­леми у державних фінансах призвели до збільшення державного боргу та, як наслідок, — зниження рівня боргової безпеки. Ключовим викликом стало зростання вартості обслуговування боргових зобов’язань.

Станом на 31 грудня 2014 р. державний та гарантований державою борг сягнув позначки 69,4 % відносно ВВП (проти 40,2 % ВВП на кінець 2013 р.) За підсумками 2015 р. цей показник становив уже 79,4 % ВВП. Це призвело до того, що обсяг видатків бюджету на обслуговування боргових зобов’язань зріс із 34,4 млрд грн у 2013 р. до 51,0 млрд грн у 2014 р., а впродовж 2015 р. збільшився до 86,8 млрд грн. Збільшення частки зов­нішнього боргу спричинило зростання валютних витрат уряду на його обслуговування, а для україн­ських фінансових ринків сформувало загрозу скорочення валютної пропозиції та подальшої девальвації гривні, негативно вплинуло на рівень платоспроможності держави. Тяжку фінансову ситуацію Украї­ни зафіксували й міжнародні рейтингові агентства, знизивши впродовж 2014—2015 рр. кредитні рейтинги Украї­ни до переддефолтного рівня.

Грошово-­кредитна система Украї­ни також зазнала значних втрат унаслідок розбалансування депозитного та валютного ринків — фізичні особи почали масово вилучати свої кошти з комерційних банків та спрямовувати їх на купівлю готівкової валюти, що сформувало ажіотажний попит. Обсяг коштів фізичних осіб у банках за 2014 р. скоротився на 126 млрд грн, або на 29 %. Протягом 2015 р. гривневі вклади фізичних осіб скоротилися на 2 млрд грн, валютні вклади — на 5 млрд дол. США. Це, поряд із падінням надходжень валютної виручки експортерів (передусім з РФ), уповільненням іноземного інвестування на тлі скорочення обсягів міжнародних резервів закономірно спровокувало значні курсові коливання. Протягом 2014 р. курс гривні знизився з 7,99 грн/дол. США до 15,77 грн/дол. США, а протягом 2015 р. — до позначки 24,00 грн/дол. США, що стало одним із чинників зростання інфляції та значного збільшення державного боргу.

Дефіцит ресурсів, що були вилучені населенням з банківської системи, змусив банки обмежувати надання нових кредитів, що стало одним із чинників збитковості банківської системи. Кредитний портфель юридичних осіб у націо­нальній валюті за 2014—2015 рр. скоротився на 115 млрд грн, в іноземній — на 11 млрд дол. США. Збитки банківської системи загалом за 2014 р. сягнули 53 млрд грн, за 2015 р. — 67 млрд грн. Як наслідок, зросли кількість проб­лемних банків та втрати клієнтів неплатоспроможних банків.

Проте фінансова система Украї­ни змогла мобілізуватися. Внаслідок вжитих Урядом та Націо­нальним банком Украї­ни заходів із запровадження політики бюджетної консолідації, введення тимчасових обмежень на валютному ринку, відновлення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями вже починаючи з травня 2015 р. вдалось забезпечити поступове відновлення фінансової стабільності та зменшити інфляційний і девальваційний тиск.

У бюджетно-­податковій сфері, зокрема, запроваджено реформу публічних закупівель, що дало змогу здешевити вартість та прискорити постачання матеріально-­технічного забезпечення для Збройних Сил Украї­ни. Міністерство оборони Украї­ни одним із перших розпочало проведення публічних закупівель через електронну систему ProZorro — ще на етапі пілотного проекту, з 29 червня 2015 р. Станом на 11 листопада 2016 р. воно провело 1,68 тис. тендерів[8]. Згідно з проведеними в липні 2016 р. опитуваннями, підприємці вважають, що система ProZorro суттєво (27 %) або частково (53 %) зменшує корупцію у державних закупівлях. Якщо за традиційної «паперової» системи з корупцією стикалися 54 % бізнесменів, то за системи ProZorro цей показник зменшився до 29 %[9].

Для забезпечення прозорості та ефективності використання соціальних виплат переселенцям із зони АТО розроб­лено та запроваджено систему верифікації отримувачів соціальних допомог, що надаються державою внутрішньо переміщеним особам.Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб станом на жовтень 2016 р. уведена в