Микола Васильович Гоголь - Зібрання творів у семи томах. Том 7. Історична проза, статті, матеріали, Микола Васильович Гоголь

і я, хоч можу зіткнутися у художньому відчутті, але взагалі не можу бути однієї думки з моїм героєм. Я належу до живої і сучасної нації, а він до віджилої».

Вересень, 24. Ф.А. Міллер передав Гоголю екземпляри його «Творів», надіслані з Петербурга М.Я. Прокоповичем.

Листопад, 4. З листа М.М. Язикову: «Дюссельдорф я залишаю. Зима в Італії для мене необхідна. У Німеччині вона просто мерзотна і не варта підошви нашої російської зими. У Рим з різних обставин не доїду, а зазимую у Ніцці, куди завтра ж і виїжджаю».

Листопад, після 19. Гоголь проводить зиму в Ніцці в товаристві О.О. Смирнової, Вієльгорських та Сологубів. Мешкає у Вієльгорських. По обіді читає О.О. Смирновій виписки з творів отців церкви, інколи — Марка Аврелія. Вранці працює над другим томом «Мертвих душ».

Грудень, 2. З листа В.А. Жуковському про роботу над «Мертвими душами»: «Такі відкриваються таємниці, яких і не чула доти душа. І багато в світі стає після цього труда ясним».

1844

Січень—березень. Гоголь мешкає у Вієльгорських. Пише твори «Правило житія у світі», «Про ті душевні нахили і недоліки наші, які нас бентежать і заважають нам перебувати у спокійному стані»; починає роботу над книгою про Божественну Літургію.

Лютий, 2. В листі С.П. Шевирьову Гоголь просить призупинити друге видання «Мертвих душ» під приводом того, що не бачить «великого розпродажу», а також просить купити й подарувати від його імені М.П. Погодіну, С.Т. Аксакову та іншим видання книги Томи Кемпійського «Про наслідування Христу».

Лютий, 15. Гоголь пише розлогий лист М.М. Язикову про завдання ліричної поезії.

Березень, 12. З листа С.П. Шевирьову: «Я їду говіти і зустріти Пасху в Штутгарт. Звідти у Франкфурт до Жуковського, котрий віднині переселяється туди жити».

Березень, 18. У листі до О.А. Іванова Гоголь застерігає художника від зневіри і занепаду духу: «Поки не зробиш погано, то тих пір не зробиш добре».

Квітень, 2. Гоголь просить М.М. Язикова надіслати свої вірші, які були необхідні для задуманої ним статті про російську поезію.

Квітень—травень, перша половина. Гоголь у Франкфурті, мешкає у В.А. Жуковського; просить друзів надсилати книги з Росії.

Квітень, 13. З листа О.С. Данилевському: «Переїзди мої здебільшого залежать від стану здоров’я, інколи для освіження душі після якої-небудь важкої внутрішньої роботи (кліматичні красоти участі не беруть; мені геть байдуже, що є навкруг мене), частіше для того, щоб побачитися з людьми, потрібними душі моїй».

Травень, 10. Гоголь пише П.В. Анненкову лист, в якому виразно звучать окремі мотиви майбутніх «Вибраних місць із листування з друзями».

Червень, 12. Гоголь пише матері листа, в якому відгукується на смерть сестри Марії: «…я вирушив негайно у Штутгарт, де наша церква, і відслужив за нею панахиду… Нещастя не посилаються нам даремно; вони посилаються нам із тим, щоб ми озирнулися на самих себе і пильно у себе вдивилися».

Липень, 12. З листа М.М. Язикову: «Ти питаєш, чи пишуться М<ертві> д<у-ші>? І пишуться й не пишуться. Пишуться надто повільно і зовсім не так, як би хотів, і на заваді цьому часто і хвороби, а ще частіше я сам… Я йду вперед — іде і твір, я зупинився — не йде і твір».

Вересень, 15. Гоголь у листі до сестри Єлизавети просить передати матері, щоб та з Диканьки привезла образок Миколи Чудотворця: «…найменший, котрий можна було б носити на шиї у вигляді благословення».

Вересень, 24. Гоголь пише листи О.О. Смирновій та С.М. Сологуб, які стали першими начерками статті «Чим може бути дружина для чоловіка у простому домашньому побуті, за нинішнього стану речей у Росії».

Жовтень, 1. У листі М.М. Язикову Гоголь просить переказати С.П. Шевирьову, щоб той написав у «Москвитянине» про неприємну для нього появу його портрета в якомусь харківському виданні (альманах Є.І. Бецького «Молодик» на 1844 р.).

Жовтень. У Франкфурті Є.І. Бецький відвідав Гоголя з приводу публікації його портрета.

Жовтень, 26. У листі М.М. Язикову Гоголь повідомляє, що від Є.І. Бецького дізнався про публікацію свого портрета М.П. Погодіним минулого року в «Москвитянине»: «самочинно, без усяких обмовок, буцімто свій власний».

Грудень, 2. Гоголь дякує листом М.М. Язикова за надіслану тим збірку своїх віршів. Ідеї з цього листа пізніше Гоголь використав при написанні статті «Предмети для ліричного поета в нинішній час».

Грудень, перша половина місяця. Гоголь пише листи П.О. Плетньову і С.П. Шевирьову з проханням створити з грошей, отриманих від продажу його «Творів», фонд для допомоги бідним талановитим студентам Московського і Петербурзького університетів.

Грудень, 12. З листа Гоголя до матері: «З Петербурга пишуть мені про подію, що сталася в Єрусалимі, свідком якої був воронезький архірей, який перебував тоді біля Гробу Господнього, саме про те, що чули голос під час Божественної Літургії, котрий був витлумачений патріархом, як пророкування нещастя світові, якщо він не покається. Мені прислали молитву, привезену архіреєм. Судити про те не <наша> справа».

Грудень, 24. На питання О.О. Смирнової про те, яка в нього душа, Гоголь відповідає: «Скажу вам одне слово щодо того, яка у мене душа, хохлацька чи російська, бо це, як я бачу з листа вашого, слугувало один час предметом ваших розмірковувань та суперечок з іншими. На це я вам скажу, що сам не знаю, яка у мене душа, хохлацька чи російська. Знаю тільки те, що ніяк би не дав переваги ні малоросіянину перед росіянином, ні росіянину перед малоросіянином. Обидві природи дуже щедро обдаровані Богом, і наче зумисне кожна з них окремо містить у собі те, чого немає в другій, — явний знак, що вони мають поповнити одна другу».

1845

Січень, 2. У листі М.М. Язикову Гоголь зізнається: «Нервовий тривожний неспокій і різні ознаки цілковитого розклеювання в усьому тілі лякають мене самого». Тому вважає за потрібне від’їзд із Франкфурта до Парижа «для розваги і відновлення сил».

Січень, 14. Гоголь у Парижі, зупиняється в домі графа О.П. Толстого.

Січень—березень. Гоголь працює над книгою про Божественну Літургію.

Лютий, 2. Отримавши від С.П. Шевирьова звістку про обрання Гоголя почесним членом Московського університету, М.П. Погодін занотовує у щоденнику: «Призначення останнього всупереч думці аристократів і, можливо, уряду».

Лютий, 12. З листа Гоголя М.М. Язикову: «Жив внутрішньо, як у монастирі, й, на додачу до того, не пропустив майже жодної обідні у нашій церкві».

Лютий, 24. Гоголь — О.О. Смирновій: «Я бачу відчутніше, що клімат у Німеччині не такий для мене благотворний, як в Італії. Велика різниця в усьому. А тому, полікувавшись літо на водах