Данило Туптало - Житія Святих - Березень, Данило Туптало

тайною тою, від віку сокровенною і ангелам невідомою, яку, коли йому першому Бог відкрив, приніс Діві. А наскільки більша ця Тайна воплочення Божого від инших тайн, через нього пророкам святим, які раніше були, відкрито. Настільки шанованіший понад попередню свою честь поміж дружиною своєю з того часу зробився, шанований став від них як внутрішніх найпотаємніших Божих таїнств найближчий очевидець. Говорять ж учителі церковні, а найбільше святий Діонисій Ареопагіт про тих сімох найголовніших ангелів, що завжди невідступно перед Богом стоять. Инші всі ангели виконують різні служіння, а ці — завжди при Божому Престолі перебувають як найближчі до Нього. Проте у великих тайнах Божих для виконання більшої Його влади і вони стають посланцями. Говорить святий апостол Павло: "Чи не всі духи служебні на служіння посилаються?" І яка є більша Божа сила і більша тайна від воплочення Христового недовідомого, неосяжного, несказанного? Тому в такій тайні великій годиться великому ангелові, який є невідступним від Божого Престолу предстоятелем, найближчим тайн Божих споглядателем, стати посланцем.

Не зайвим же є і це про святого Гавриїла довідатися, якого був він чину з-поміж трьох єрархій небесних дев'яти чинів ангельських. Дехто вважає, що з чину, який є в третій нижчій єрархії, середнього між началами і ангелами, тобто архангельського, чиноначальником є тому архангельському чинові, на благовістування і сповіщення великих діл Божих влаштованому. Так думають і через титули його, адже архангелом називається, і через розповіді Діонисія святого, який говорить, що не є посланцями вишні ангели, які до Престолу Божого близько предстоять, а тільки нижчі чини ангелів на те влаштовані. Проте достовірніше, що Гавриїл святий є з найвищого чину серафимського, які не є посланцями у менших волі Господньої ділах, — вони є посланцями у великих тайнах, як же в тайні воплочення Божого Гавриїл посланий був, і архангельський титул має через радісне благовіщення, яке приніс Пречистій Діві, і утішив її, а при ній і всіляке утішив створіння, не лише долішнє, а й горішнє, що оспівує святий Дамаскин так: "Небесні любов'ю веселяться і земні з трепетом бояться, коли пречистий глас зійде на тебе, Богородице, одне-бо торжество для обох засіє, коли безплотний радість тобі принесе". А те, що Гавриїл святий серафимського є чину, звідси стає видно: до Престолу неприступної божественної слави ніякий не наближається чин і не стоїть ближче ніж серафими, за неоманливим свідченням святого Діонисія. Кожен чин щодо Бога має своє місце розташування, як же про них місяця листопада у восьмий день написано: одні ближче, инші далі. А сам серафимський чин від усіх найближче є до Бога, як говорить Ісая: "Я бачив Господа на престолі високо і піднесено, і серафимів навколо, шість крил в одного, шість крил в иншого". А тому, що святий Гавриїл один із семи святих ангелів, що найближче до Бога стоять, тому є чину серафимського — другий серед серафимів. Бо й святий Андрій Критський розповідає про нього як про одного з найперших ангелів: "Одному з найперших ангелів [Бог] велить, щоб тайну сповіщення виконав". Якщо з найперших, то із семи духів, які завжди стоять перед Богом, якщо із семи духів, то із серафимів. Хто-бо із серафимів найперший серед ангелів і хто із серафимів ближче до Божого престолу? Серафимом є Гавриїл святий, найвизначніший у тому чині. Це і з того очевидно, що для виконання великого Божого діла треба було великого ангела послати. А тому, що воплочення Слова — діло Боже, більше від усіх діл Божих, то і сповістити його посланий був найбільший серед ангелів, Гавриїл святий. Говорить Григорій святий Бесідник так: "Для служіння того великого ангелові найшанованішому прийти годилося, який більше від усіх сповістив" (Доти Григорій). Як же і до Єви прийшов, зваблюючи її, найперший князь пітьми, так годилося, щоб до Пречистої Діви прийшов на Благовіщення найперший князь небесного світла. І до палаючої серафимською до Бога любов'ю Марії серафима годилося послати. Через те-бо серед ангелів найбільшого князя, одного із семи найближчих Богові серафимів, всесвітнього архангела, який благовістив цілому світові спасення, вшановуємо благочесно сердечною любов'ю, поклонінням благоговійним, співом молитовним, сповнюючи собор його радісно з відданням йому дяки за таке його велике роду людському благодіяння, яке від початку творив і нині творить, молячись за нас завжди до воплоченого Бога. Молитвами ж того святого архангела Гавриїла хай приймемо всіх гріхів відпущення. Амінь.

Про сімох найвищих ангелів, тут згаданих, хай буде відомо, що чотирьох поіменно у Божественному Писанні згадано: святий Михаїл у книзі Даниїловіи, коли євреям благочестивим і богославимим допомагав, у Посланні Юди дияволу про тіло Мойсееве говорити заборонив, в Откровенні святого Йоана Богослова бореться зі змієм. Святий Гавриїл також у книзі Даниїловіи пророкові тому із сокровенних Божих тайн те, що буде, показав, і в Благовісті Луки святе зачаття Предтечі святому Захарїї і воплочення ж Бога Слова Пречистій Діві Марії благовістив. Святий Рафаїл у Книзі Товита молодого Повиту від негаданих в дорозі бід захистив, біса з дівчини вигнав і зв'язав, сліпоту очей Товиті старому зцілив. Святий Уриїл у Книзі третій Ездри наказує Ездрі зважити тягар вогню.

Инших же трьох імена, хоч і не явно у Старозавітному Писанні названі, проте, за одкровенням богомислених, святий Салатиїл, видається, є тим ангелом, що явився Агарі в пустелі. Про неї, що молилася з болем серця до Бога, деякі з тлумачів Божественного Писання розповідають, що каже їй ангел: "Зглянувся Господь на смирення твоє", нйче мовивши: "на смиренну твою молитву у твоїй від пані твоєї кривді" . До тої, що молилася, ангел молитви Салатиїл був посланий. Святого Єгудиїла вважають тим ангелом, якого ізраїльтянам у пустелі обіцяв послати Господь, аби довів їх у землю обітованну, наче відплату віддаючи за труд збереження Божих святих заповідей на Його славу, говорить-бо: "Якщо вухом почуєш голос Мій і зробиш, як Я заповідаю тобі, піде ангел Мій перед тобою, щоб забезпечити тебе в дорозі і вести тебе в землю, яку приготував Я для тебе". Святого Варахиїла вважають одним із трьох ангелів, які являли Пресвяту Тройцю біля дуба Мамврійського у лицях Отця, і Сина, і Святого Духа, коли явилися Аврааму. Він благословив від Господа Сарину утробу розрішенням непліддя і даруванням зачаття сина Ісаака. Так ці святі найкращі сім ангелів (серед них же Михаїл перший і Гавриїл, за рахунком, другий) благочесним Церкви святої розумінням здавна описувані й іконописанням часом зображувані. Також окремими храмами, в ім'я семи їх створеними, шановані були, що явно з церковної