Петро Дмитрович Біленчук - Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів

Місце вчинення злочину залежить від того, в який саме спосіб буде здійснено терористичний акт. Наприклад, місцем вчинення вибуху будуть місця найбільшого скупчення людей (великі адміністративні будівлі, заклади торгівлі, громадський транспорт, зокрема метрополітен, місця громадського відпочинку, вокзали, аеропорти, літаки, людні вулиці та площі тощо). А у разі захоплення заручників місцем вчинення можуть бути літаки, адміністративні будівлі, приміщення дипломатичних представництв, заклади торгівлі тощо.

Час вчинення терористичних актів залежить від конкретної мети, яка стоїть перед терористами. Слід пам’ятати, що вони чітко планують свої операції, тому для вчинення теракту вибирають найбільш слушний з їхньої точки зору час. Наприклад, якщо терористи мають намір здійснити вибух на вулиці, то це буде у “час пік”; коли планують підірвати житловий будинок, то це станеться у нічний час, тощо.

Особа злочинця (терориста). На жаль, на сьогодні відсутні наукові дослідження стосовно розгорнутої характеристики особи терориста на достатньо репрезентативному рівні. Тому навіть відомі досить розрізнені факти з цього приводу мають велике значення для розуміння саме мотивації тероризму. Особи старшого віку переважно є організаторами та керівниками, а молодшого — виконавцями. Певну частку серед терористів становлять люди зі спеціальною, спрямованою на терористичну діяльність, підготовкою. На думку психологів, для терористів характерним є верховенство емоцій над розумом (імпульсивність), упередженість оцінок, низький поріг терпимості (дратівливість, збудливість), відсутність належного самоконтролю. Окремі вчені припускають, що терористи за своїми психологічними особливостями близькі до убивць. До терористичних груп потрапляють особи різних професій, практично з усіх прошарків суспільства. Вони представляють різноманітність культур та національностей і підтримують широкий спектр ідеологічних напрямів. Багато терористів є людьми, які свого часу, виступаючи за певні права і свободи, були засуджені державою, поставлені за межі закону. Для таких людей тероризм стає соціальною помстою державі.

Особистісні особливості терористів багато в чому залежать від форм і видів тероризму, його цільової і значеннєвої спрямованості, характеру функціонуючих у них терористичних груп, регіону дій усього формування, соціально-демографічних, етнопсихологічних, кримінологічних та інших рис особистості терористів. Для виявлення рис, що мають криміналістичне значення, необхідно звернути увагу на рівень злочинного досвіду і професіоналізму членів групи, їхнє становище в структурі групи. У терористичних організаціях, у всіх їхніх структурних ланках переважають в основному чоловіки віком від 20 до 35 років, непрацюючі, з неповною середньою і середньою освітою, втім, серед терористів є чимало жінок.

У терористичних організаціях, що займаються наркобізнесом, який забезпечує високий прибуток при відносно некваліфікованій і нетрудомісткій роботі, особливо високою є частка молоді, що не має спеціальності. У групах, які здійснюють терористичну діяльність у сфері економіки і фінансів, вік її учасників вищий, як і рівень їхньої загальної і спеціальної кримінальної підготовки.

У терористичних формуваннях ідейно-політичної спрямованості відсоток раніше засуджених незначний. Проте у злочинних формуваннях, що займаються безпосередньо кримінальним тероризмом, спостерігається великий відсоток раніше засуджених (72 %). Кримінальному тероризму притаманна така ознака, як досить високий рівень злочинного професіоналізму. 82 % членів груп, котрі задіяні у кримінальному тероризмі, мають більшість типових ознак кримінального професіоналізму. Специфікою кримінального терористичного формування є і те, що поряд із кримінальним професіоналізмом його члени (особливо ті, що здійснюють злочини в сфері економіки) ширше, ніж у будь-яких інших злочинах, використовують звичайний трудовий і службово-посадовий професіоналізм і свої спеціальні знання.

Серед керівників кримінальної терористичної організації великий відсоток раніше засуджених. До основних якостей, властивих для сучасного лідера терористичної злочинної групи, належать: наявність досвіду злочинної діяльності; вольові якості; вищі порівняно з іншими учасниками розумові здібності; фізична сила; уміння дотримувати слова; заповзятливість; комунікабельність; рішучість у діях; знання зовнішніх і внутрішніх умов функціонування групи; швидкість орієнтування і прийняття рішень у складних для злочинної терористичної групи ситуаціях; уміння забезпечити конспіративність підготовлюваних і здійснюваних групою злочинів. Вивчення кримінальних справ дало змогу виокремити такі типи лідерів кримінальних терористичних груп: натхненники, ініціатори, організатори, лідери змішаного типу, а також лідери, що не тільки безпосередньо керують злочинними діями, а й виявляють активність у створенні терористичних груп і забезпечують їхнє функціонування. Найвіддаленішими від реальних злочинів є лідери-натхненники, що можуть задля особистої безпеки виконувати функції лише технічного чи “кримінального” керівника, або радника, юридичного консультанта, який застерігає членів своєї групи від небезпечних для її існування кроків. Разом з тим такий лідер часто є психологічно сильною особистістю, здатною зміцнити рішучість своїх підлеглих. У вивчених кримінальних справах лідерів цього типу виявлено 4 %.

Ініціатор — нестабільний, перехідний тип лідера. Найчастіше ініціатива в нього поєднується з іншими функціями, наприклад, організаторськими. У розглянутих кримінальних справах було кілька випадків, коли терористична група доручала одному чи кільком своїм членам влаштуватися на роботу до певної господарської організації та стати ініціаторами діяльності, вигідної для терористичної групи. Центральною фігурою терористичного формування, як правило, є лідер-організатор. Найчастіше це послідовно-криміногенний тип особистості, що характеризується високим ступенем антигромадської спрямованості, зі сформованою негативною особистісною орієнтацією, який не просто використовує чи підшукує придатну ситуацію для здійснення злочинів, а й створює її, активно долаючи перешкоди.

У великих терористичних організаціях серед виконавців можуть бути свої лідери. Це найдосвідченіші у кримінальній діяльності люди або особи, які за дорученням керівників виконують контрольні функції, стежать за “чистотою” вчинення злочинів. Таких лідерів середньої ланки виявлено в 20 % вивчених справ. Характеристика лідерів була б неповною без інформації про лідерів змішаного типу. У процесі дослідження вченим вдалося виявити такі їхні різновиди:

• лідери, які послідовно чи одночасно виконують функції натхненника, ініціатора й організатора, у вивчених кримінальних справах лідерів такого типу було 5 %;

• лідери, що виконували роль ініціатора-організатора (16 % справ);

• організатори-керівники, зафіксовані у 42 % випадків;

• керівник-виконавець — у 37 % кримінальних терористичних злочинних груп.

Роль виконавців у кримінальній терористичній діяльності значна. Дослідження показали, що у структурі терористичної групи може бути кілька різновидів виконавців. Основне виконавське “навантаження” у ній несуть не всі особи, а лише їхня частина, яку можна назвати головною. Серед них особливо вирізняються ініціативні виконавці, що, як правило, або здійснюють функції лідерів-виконавців, або змушені бути лідерами зі змішаними функціями, а також особи, які мають вкрай корисливі нахили.

Особливу частину активних виконавців становлять члени груп, які потрапили до складного кримінального “технологічного” ланцюжка й об’єктивно не можуть залишити свою злочинну діяльність без шкоди для злочинної групи загалом. Другорядні виконавці, як правило, діють у складі кримінально-терористичної групи постійно або залучаються епізодично. Вони можуть отримувати частку прибутку від явно злочинних операцій.

Найвища психологічна згуртованість притаманна терористичним формуванням ідейно-політичного спрямування, де еліта являє собою вольових, грамотних організаторів, ідеологів, політиків, де достатньо заможних людей, які фінансово та