Джеймс С. А. Корі - I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі

і балістичний — і спрямував дуло їй в обличчя.

— А в мене більший, — сказав.

— Еймосе, не... — тільки й устигла сказати Наомі, перш ніж

сходові двері вилетіли і в приміщення увірвалися з пів десятка

чоловіків та жінок, озброєних компактними автоматичними

гвинтівками. Вони кричали: «Кидайте зброю!»

Голден почав піднімати руки, коли один із новоприбулих

відкрив вогонь. Дуло випльовувало кулі з великою швидкістю, тож окремих пострілів не можна було розрізнити — звук був

такий, наче рветься гофрований картон. Еймос кинувся на

підлогу. Автоматна черга прошила груди жінки з тазером —

вона гепнулася на спину, випускаючи тихий останній подих.

Голден схопив Наомі за руку і затягнув її за стійку рецепції.

Хтось із новоприбулих волав: «Припинити вогонь!», але Еймос

уже відстрілювався, лежачи на підлозі. Почулися зойк і лайка —

напевно, він у когось поцілив. Еймос перекотився під укриття

стійки якраз вчасно — хмара автоматних куль продірявила

підлогу, де він щойно лежав, стіну за ним і добряче струсонула

стійку.

Голден потягнувся по зброю, але мушка за щось зачепилася.

Він смикнув за пістолет сильніше, розриваючи на собі труси, тоді виповз навколішки з-за стійки і роззирнувся. Зблідлий

Алекс заховався за одним із диванчиків, судомно стискаючи

зброю. Голден побачив, як черга пройшлася по диванчику, здіймаючи в повітря хмару наповнювача та дірявлячи спинку не

далі як за двадцять сантиметрів над головою Алекса. Пілот

висунув руку з пістолетом за диван і випустив наосліп пів

десятка пострілів, волаючи щось нерозбірливе.

— Сучі виблядки! — заревів Еймос, викотився з-за стійки, пару

разів вистрелив і закотився назад до того, як супротивник почав

відстрілюватися.

— Де вони? — прокричав йому Голден.

— Двох поклав, решта відступають! — Еймос перекрикував

зустрічний вогонь.

Раптом іще одна кулеметна черга пройшлася підлогою поряд

із Голденовим коліном.

— Збоку, бля! — гукнув Еймос і заповз далі за стійку, ховаючись од пострілів.

Голден проповз і визирнув з іншого боку стійки. Один із

нападників, пригнувшись, швидко рухався до входу. Голден

висунувся і спробував у нього поцілити, але з боку сходового

майданчика відповіли три автомати, заганяючи його назад

в укриття.

— Алексе, один проривається до входу! — щосили заволав

Голден, сподіваючись, що пілот встигне раз чи два вистрелити, перш ніж їх розірве на шматки перехресним вогнем.

Біля входу тричі гавкнув пістолет. Голден ризикнув виглянути.

Їхній переслідувач в ідіотському капелюсі та з пістолетом

у руках присів, ховаючись за одвірок. Автоматник, який

намагався зайти з флангу, лежав нерухомо біля його ніг. Не

зважаючи на Голдена і команду, чоловік навів пістолет на

сходовий майданчик.

— Не стріляти в того з капелюхом! — наказав Голден, пересуваючись до іншого краю стійки.

Еймос притулився до стійки спиною і витягнув спорожнілу

обойму. Риючись по кишенях у пошуках нової, він зауважив:

— Він точно коп.

— У копа тим паче не стріляти, — відповів Голден та кілька

разів вистрілив у бік дверей на сходи.

Наомі, яка весь цей час пролежала на підлозі, накривши

голову руками, подала голос:

— Вони всі, певно, копи.

Голден вистрелив іще кілька разів і похитав головою.

— Копи не озброюються компактною та легко приховуваною

авто матичною зброєю і не влаштовують засідки на сходах. Таких

називають кілерами.

Більшість слів його репліки заглушили автоматні черги від

сходів. Опісля запанувала тиша.

Висунувшись, він саме побачив, як двері на сходовий

майданчик зачиняються.

— Схоже, вони вшиваються, — сказав Голден, про всяк випадок

тримаючи двері під прицілом. — Десь тут має бути запасний

вихід. Еймосе, наглядай за дверима. Стріляй, щойно рипнуть, —

а тоді поплескав Наомі по плечу, — а ти залишайся тут.

Голден підвівся над зруйнованою стійкою рецепції. Дерев’яна

обшивка порозліталася друзками, де-не-де проступала кам’яна

основа. Голден підняв