Алюшина Полина - Шлях Королеви, Алюшина Полина

- От би все пройшло добре. - Вголос промовила Аліка і поспішила сховатися в густому лісі.

 Вхід у тунелі закрився, місто спорожніло. Армія підступила до воріт Ларбона. Підозріла тиша здивувала Скаїра, і він послав розвідників уперед. Не минуло й десяти хвилин, як вони повернулися.

- Король, люди покинули Ларбон. Тут нікого немає.

Скаїр підняв носа вгору і вловив знайомий запах. По його розсіченій морді розтяглася ікласта посмішка.

- Ні-і, є... - Скаїр смикнув свого коня за узду і неквапом поїхав уперед. – Чекайте на мене тут! Я скоро повернусь. - Скомандував владика ночі. Його кінь, пирхаючи, зупинився на головній площі. Перед демоном стояла Лія, за її спиною визирав Лусем, а в лівій руці пульсував лавовий щит.

- Яка зустріч, Ваша Величносте! Радий бачити тебе знову! - Демон зістрибнув з коня і глухий звук зіткнення його кігтів о бруківку прокотився далеко по вулицях порожнього міста. Демон попрямував до дракониці з розкритими обіймами. Він йшов до неї не поспішаючи, а Лія просто стояла і чекала. Коли відстань між драконом і демоном скоротилася до кількох кроків, Лія раптово розвернулася і почала тікати.

- Куди ж ти, королево? Ти залишиш мене? - Демон скинув із себе плащ і відштовхнувшись від землі, підстрибнув. Земля розплющилася та потріскалася від величезної сили демона, його тінь в момент накрила дівчину. Але Лія встигла ухилитися і туша демона приземлилася позаду.