Володимир Павлович Горбулін - Світова гібридна війна: український фронт

(13.1), Волошин В.І. (13.1), Давиденко С.В. (13.1), Шехлович А.М. (13.1), Бєлашов Є.В. (13.2), Бойко В.В. (13.2), Васильців Т.Г. (13.2), Михайличенко К.М. (13.2), Русан В.М. (13.2), Собкевич О.В. (13.2), Шевченко А.В. (13.2), Гладких Д.М. (13.3), Корень Н.В. (13.3), Касперович Ю.В. (13.3), Лондар Л.П. (13.3), Шемаєва Л.Г. (13.3), Cуходоля О.М. (13.4), Коваль О.П. (13.5), Коломієць О.О. (13.5), Малиновська О.А. (13.5), Цимбал О.І. (13.5), Яценко Л.Д. (13.5), Якушенко Л.М. (13.5), Ярош О.М. (13.5).

Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого,

хоч би все найкраще для нас складалося.

Як же ж будемо мати силу,

тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття

і здобудемо все, що нам треба.

Євген Коновалець

13.1. Гібридна агресія як каталізатор економічних трансформацій

Глибока економічна криза, спровокована масштабною агресією з боку РФ, виявила високу вразливість націо­нальної економіки до гібридних викликів та загроз. Упродовж 2014—2015 рр. економічний розвиток стримувався інфільтрацією негативних ефектів від вилучення з економічного простору АР Крим та промисловості Донбасу, розривом виробничих та коопераційних зв’язків, експропріації економічної власності, руйнування інфраструктури, зупинки виробництв, скорочення зайнятості та збільшення вимушеної міграції.

Кумулятивні економічні втрати Украї­ни у період гібридної війни 2014—2015 рр. (-16,0 % за два роки) перевищили втрати ВВП від фінансово-­економічної кризи 2008—2009 рр. (-14,8 % у 2009 р.), а темпи падіння експорту фактично сягнули рівня 2009 р. (-39,7 % та -40,8 % відповідно). Якщо після критичного зниження ВВП у 2009 р. на 14,8 % україн­ська економіка мала трирічний відновлювальний період, фактор гібридної агресії призвів до затяжного економічного згортання, внаслідок якого обсяг економіки у 2015 р. становив лише 78,5 % від рівня 2008 р. (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка реального ВВП та товарного експорту у 2008—2015 рр. (зліва) та за умов 2008 = 100 (справа), %

В умовах гібридної агресії відбулося суттєве, майже дворазове, звуження ролі й місця Украї­ни у світовій економіці. У 2015 р. частка вітчизняного ВВП у світовому ВВП скоротилась проти 2013 р. удвічі — до 0,12 %, та у 2,5 раза порівняно з 2008 р. (0,26 % у світовому ВВП). Скорочення масштабів україн­ської економіки супроводжувалося драматичним зниженням її експортного потенціалу, і за підсумками 2015 р. товарний експорт Украї­ни становив 0,23 % світового експорту, що у 1,5 раза та 1,8 раза менше за показники, відповідно 2013 р. та 2008 р.

Прямим наслідком втрати п’ятої частини економічного потенціалу внаслідок гібридної агресії став істотний занепад індустріального сектору Украї­ни у 2014—2015 рр. Так, темпи зниження валової доданої вартості добувної (-14,2 %) та переробної промисловості (-12,0 %) у 2014 р. удвічі перевищували темпи падіння ВВП (-6,8 %). У 2015 р. темпи падіння промисловості посилилися (у добувній промисловості до -14,3 %, у переробній — до -13,7 %). Загалом у 2014—2015 рр. скорочення доданої вартості у промисловості у поточних цінах у доларовому еквіваленті досягло 34,2 млрд дол. США (-12,5 млрд дол. США у 2014 р. та -21,7 млрд дол. США у 2015 р.)[1] від рівня 2013 р.

Активна фаза гібридної агресії прискорила зниження соціальних стандартів та рівня життя громадян Украї­ни. У 2014—2015 рр. катастрофічно скоротився платоспроможний попит населення. Індекс реальної заробітної плати у 2014 р. становив -6,5 % до попереднього року, у 2015 р. цей спад потроївся і досяг -20,2 % відповідно.

Вітчизняна економічна модель, побудована на залежності від результативності зовнішньоекономічної діяльності та використання традиційних географічних та номенклатурних позицій, виявилася критично вразливою до шоку різкого згортання зовнішньоторговельного обороту з РФ. Цей канал опосередкованого економічного тиску на Україну не втрачав актуальності як важіль гібридної агресії. Протягом 2014—2015 рр. інтенсивність економічної агресії РФ проти Украї­ни не знижувалась, а її нова хвиля проти україн­ського експорту та транзиту розпочалася у 2015 р. — на початку 2016 р.

Водночас гібридна агресія проти Украї­ни створила імпульс для прискорення економічних трансформацій та структурних зрушень. Подолання нагромаджених проб­лем економічної залежності та відсутності переконливих драйверів економічного розвитку розпочалося у складних зовнішніх умовах. За істотної підтримки міжнародної спільноти та переорієнтації внутрішніх можливостей було утримано макроекономічну стабілізацію. З ІV кварталу 2015 р. більшість видів економічної діяльності в Украї­ні продемонстрували зростання. Його лідерами стали будівництво, інформація та телекомунікації, транспорт та інші галузі, які продовжили зростання і в І півріччі 2016 р. Окрім цього, серед здобутків економічних реформ, отриманих в умовах російської агресії, слід відзначити таке.

1. Пришвидшення географічної диверсифікації, що рельєфно окреслилося у зменшенні частки СНД у структурі зовнішньоторговельних поставок. Так, у 2011 р. СНД формував 39,2 % сукупного експорту та 44,5 % імпорту Украї­ни, тоді як у 2015 р. його частка знизилася до 21,5  і 25,7 % відповідно. Домінуючу частку зовнішньоторговельних потоків націо­нальної економіки у 2015 р. забезпечили краї­ни ЄС (34,1 % експорту і 42,5 % імпорту товарів), що свідчить про активізацію процесів євроінтеграції Украї­ни.

Водночас зростання частки ЄС у структурі зовнішньоторговельного обороту Украї­ни супроводжувалося скороченням обсягів торгівлі. Зокрема, експорт до країн ЄС знизився у 2015 р. на 23,5 %, а товарний імпорт із ЄС — на 25,3 %. Схожа ситуація склалася і на азійському векторі торгівлі: у 2015 р. частка країн Азії у вітчизняному експорті зросла до 31,2 %, тоді як експортна виручка скоротилася на 18,4 %, а обсяги імпорту — на 32,9 %.

2. Зниження торговельної залежності від РФ. В умовах гібридної війни у 2015 р. прискореними темпами згорталися економічні відносини з РФ. Зниження обсягів експорту до Росії у 2015 р. сягнуло 50,8 %, тоді як у 2014 р. цей показник становив 34,8 %. Загалом у 2014—2015 рр. україн­ські експортери скоротили поставки до РФ на 67,9 % — до 4,8 млрд дол. США, а їх частка знизилася до 12,6 %. Водночас зі скороченням експортних поставок на російський ринок значно зменшилися обсяги імпорту. Лише у 2015 р. Україна знизила закупівлю російських товарів на 43,8 % (у 2014 р. — на 52,1 %). Проте РФ усе ще залишається найбільшим ринком збуту віт­чизняної продукції.

Україна дотримується принципів безумовної гармонізації вітчизняної економічної політики щодо РФ із рішеннями, що підтримуються міжнародною проукраїн­ською коаліцією. У цьому контексті потрібно здійснити комплексний аудит економічного впливу російського та квазі-­іноземного капіталу на вітчизняну економіку на основі критеріїв економічної безпеки Украї­ни з метою визначення його дестабілізаційного потенціалу (шокові перетоки інвестиційних ресурсів, банкрутство, масові звільнення, порушення діяльності безперебійних виробничих ланцюгів тощо). Держава має напрацювати комплекс контрзаходів, аби знизити потенціал дестабілізації соціально-­економічної ситуації з боку РФ.

На часі — переосмислення концепції зовнішньоторговельної взаємодії з РФ в особливий період. Зокрема, слід опрацювати санкційну стратегію і тактику Украї­ни