Рейчел Меддоу - Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу

«Континентал ресорсес». Як саме вона пов’язана з «Континентал ресорсес», було неясно, бо з перших секунд розмови жінка почала сипати запитаннями. Вона хотіла знати, чи Геологічна служба Оклахоми пов’язана з Геологічною службою Сполучених Штатів, і чи працюють співробітники Геологічної служби Оклахоми на штат. «Вона справді весь час допитувалася, хто нам платить, — повідомляла Конні Г. Сміт, відповідальна за інформування громадськості, електронним листом Голланду, Келлеру й Гріллоту. — Вона не припиняла допитуватися, хто нам платить, і я їй весь час повторювала: «Ми — державна установа і частина MCEE (Мельбурнського коледжу Землі й енергетики) Університету Оклахоми». Після цього вона запитала: «Ви працюєте на Університет Оклахоми?», і я відповіла, що ми отримуємо зарплатню й перебуваємо в підпорядкуванні адміністрації Університету Оклахоми». Вона говорила, наче адвокат, була дуже різкою і реально допитувала мене, запитуючи про одне й те саме знову й знову, мені аж одразу захотілося покласти руку на Біблію або… щонайменше на науковий бюлетень Геологічної служби Оклахоми!»

Голланд написав переляканій Сміт через півтори години в електронному листі, що він того ж таки дня отримав дзвінок, який змусив «згадати усіх молитов»: його запросили «на каву» з президентом Девідом Бореном і Гарольдом Хаммом. Вистава відбудеться в офісі президента за участі вищих світу цього. Лише вони троє. «Божечки. Здогадуюся, це навіть крутіше за запрошення на келишок «Кулейду»44, — відповіла Сміт. — Здогадуюся, так воно і є».

Як пізніше з незворушним виглядом розповість Голланд, зустріч із президентом Бореном, якому невдовзі в кампусі зведуть статую, і Гарольдом Хаммом, найбагатшою людиною Оклахоми, «усього лише трохи лякала». На початку зустрічі Борен запевнив Голланда, що той має повну академічну свободу (що одразу ж досить переконливо засвідчило, що той її не має), але пояснив йому, що перебування у складі Геологічної служби Оклахоми означає, що він має також дослухатися до представників нафтогазової промисловості. Таким чином, Голланд слухав, а Хамм тим часом гальмував розвиток справи. Гарольд Хамм позиціонував себе як людину, що перебуває в осаді, стоїть горою за промисловість, яка перебуває в осаді, і це так несправедливо. «[Він] виказав мені, що я маю ретельно добирати слова, коли говорю; що гідравлічний розрив пласта дуже важливий для економіки штату Оклахома, і мої публічні висловлювання, що причиною землетрусів міг бути гідравлічний розрив пласта — ну, знаєте, це може ввести в оману, і що він дуже нервувався з приводу тогочасної війни з викопним паливом». Фраза, яка не відпустила Голланда, — війна з викопним паливом. Так, ніби це була війна із самою Америкою. Хамм навіть говорив про щербату славу, яка тяглася за вугіллям. Але тоді повернувся назад до гідравлічного розриву пласта, і того, як, можливо, Голланду дозволили провести дослідження на одній із свердловин у Елмор-Сіті, щоб привести його до «хибного висновку».

Голланд сидів тихо, хоча дані й наука вочевидь були на його боці. Він не привернув увагу до низки найновішої наукової літератури, яка пройшла експертну оцінку, про зв’язок між підвищенням сейсмічності й гідравлічним розривом пласта, і, що набагато важливіше, між підвищенням сейсмічності й викидом стічних вод. Він не звернув увагу Хамма на те, що його, Голланда, нещодавня стаття з цієї теми також пройшла експертну оцінку. Остін Голланд обертався в цих колах занадто довго, щоб усвідомити безперспективність суперечок з успішним оклахомським нафтовиком, особливо — з найуспішнішим оклахомським нафтовиком. «Чесно кажучи, це нічим не відрізнялося від того, що мені доводилося чути від представників нафтогазової промисловості, практично відколи я з’явився в Оклахомі. Тож нового не було нічого. Але до того на мене кричали; а тут принаймні на мене не кричали».

Після зустрічі Голланду не дуже полегшало, але він на це й не сподівався. Цікаво, що легше не стало й Хамму, який вочевидь відчув, що Голланд його стурбованістю не перейнявся. Він сумнівався в готовності цього молодого вченого грати в інтересах нафтогазової команди. Хамм хотів, щоб усі публічні коментарі від імені Геологічної служби Оклахоми відтепер надходили з офіса багаторічної (і надійної) речниці університету. І в нього склалося враження, що Борен це організував. «Я дуже радий, що ви призначили відповідальною Кетрін Бішоп, — написав Хамм Борену через кілька тижнів після милої зустрічі за кавою з Остіном Голландом. — Ця ситуація може легко вийти з-під контролю».

Що швидко вийшло з-під контролю, так це величезна кількість землетрусів в Оклахомі. Коли 2014 року темпи землетрусів майже потроїлися порівняно з попереднім роком, Геологічна служба США і Геологічна служба Оклахоми виступили з черговою спільною заявою, оновивши попередню. «Імовірність майбутніх руйнівних землетрусів [у центральній і центрально-північній Оклахомі] внаслідок збільшення кількості малих і середніх поштовхів підвищилась». Це й поруч не стояло з ідеєю, що маленькі поштовхи тримають великі в страху. «Домовласникам і урядовцям слід приділити особливу увагу старим, неукріпленим цегляним будівлям, вразливим до серйозних ушкоджень під час помірних поштовхів», — сказав колега Голланда з Геологічної служби Сполучених Штатів. «Нешнл джеографік» підхопив історію про проблему, яка все поглиблюється, і її тепер уже явний зв’язок із нетрадиційним бурінням. «Підземне захоронення відпрацьованих після гідророзриву вод може становити для виникнення землетрусів ризик значно більший, ніж вважалося раніше, — йшлося в анонсі. — Найгірше, що поки що науковці не можуть передбачати, які місця закачування стічних вод можуть бути небезпечними для будівель або важливих споруд, приміром електростанцій, і ще не знають, що можуть зробити оператори для зниження небезпеки».

Тож уявіть собі тогочасного Гарольда Хамма, чий чистий капітал до літа 2014 року стрибнув приблизно до 20 мільярдів доларів, а в експлуатацію постійно вводилося все більше й більше свердловин. Його найновіша свердловина в Баккені видобувала рекордну кількість барелів у день. Він щойно здобув визначну перемогу над законодавством штату Оклахома: податкові пільги горизонтальному бурінню назавжди! Але все ще почувався в оточенні всіх цих заздрісних вузьколобих бюрократів, які не давали йому проходу, цих містечкових обструкціоністських обмежень, якими обмежувалися Богом дані американському бізнесу свободи, як Джон Голт із роману Айн Ренд. Скільки дрібніших видобувачів нафти й газу стануть жертвами цієї війни з викопним паливом? Гаразд, він може грати з порушенням правил, якщо його змусять. І гратиме.

Хамм цькував Голланда з безпечної відстані. Коли Остін або його нова колега Амберлі Дарольд з’являлися на публіці з заявою або статтею, їх зазвичай швиденько заганяли назад у їхню тиху нору їхні ж керівники з Університету Оклахоми або Геологічної служби Оклахоми. У Голланда було відчуття, що декан Гріллот і директор Келлер стежать за ним пильно, як ніколи раніше.