Шевченко Т. Г. - Кобзар, Шевченко Т. Г.

рух польських і українських селян-кріпаків, щоб придушити національно-визвольне повстання проти Австрії, яке готували польські шляхетсько-буржуазні демократи. Провідна думка твору: без урахування інтересів народу національний рух приречений на невдачу. Шляхетські діячі («сичі»), виражаючи класові інтереси буржуазії, мали намір створити буржуазну республіку («Республіку вробить!»), але не зважили на прагнення повсталих мас і через це зазнали поразки.

371 - За автографом Т. Шевченка цей рядок звучить так: «Ішли можери п’ючи.» Є думка, що слово можери в автографі Т. Шевченка походить від молдавського слова «мошер» (mosier) - поміщик, власник маєтку. Оскільки події твору відбуваються в Молдавії, таке запозичення слова тут можливе.

372 - Оливо - тут у значенні олівець. Колись олівці робили з олова.

373 - Файда - довгий гарапник.

374 - ...довелось мені заїхать в Україну... - Мова йде про першу подорож Т.Шевченка на Україну 1843 р., під час якої він після чотирнадцятирічної відсутності побував у рідному селі.

375 - Перші чотири рядки вірша є своєрідним переосмисленням поезії російського поета О. В. Кольцова (1809-1842) «Пишу не для мгновенной славы».

376 - Швачка Микита - запорозький козак, під час Коліївщини ватажок гайдамацького загону, який діяв у районі Білої Церкви, Фастова, Василькова. Після поразки повстання засланий до Сибіру. У народних піснях Швачка оспівується як герой і захисник покріпаченого селянства. Т. Шевченко з дитинства був знайомий з піснями про Швачку, одну з них - «Ой поїжджає по Україні та козаченько Швачка» - поет назвав у щоденнику «улюбленою». На вірші позначився вплив народних пісень про іншого гайдамацького ватажка - Івана Бондаренка.

377 - Кошуля - сорочка.

378 - Полковник фастовський - Семен Палій. (Див. приміт. до поеми «Іржавець»).

379 - В Переп'яті... - «Могила». (Приміт.Т. Шевченка). Одна з могил поблизу села Фастівця (тепер село Фастівського району, Київської області). В її розкопках улітку 1846р. брав участь Т. Шевченко як співробітник Київської археографічної комісії.

380 - Бихов - очевидно, Бишів (тепер село Макарівського району, Київської області). Назву «Бихов» Т. Шевченко взяв із народної пісні про Івана Бондаренка «Хвалилася Україна, що в нас добре жити...», де Бишів помилково названо Биховом. Запис цієї пісні є в альбомі Т. Шевченка 1839-1843 рр.

381 - Левченко - учасник Коліївщини Федір Левченко. В липні 1768 р. брав участь у захопленні гайдамаками містечка Гостомеля на Київщині. Згадується у пісні «Хвалилася Україна...» як соратник І. Бондаренка.

382 - Козлов - тепер м. Євпаторія.

383 - Бахчисарай - у XVI-XVIII ст. столиця Кримського ханства.

384 - Берестечко. -Див. приміт. до поеми «Великий льох»

385 - Архімандрит - тут: титул ігумена (настоятеля) монастиря.

386 - Лобода Іван (справжнє ім'я Григорій) - запорозький гетьман у 90-х роках XVI ст. У 1594-1596 рр.- один з керівників селянсько-козацького повстання на Україні проти польсько-шляхетського гноблення. Повстанці вбили Лободу за зраду. Про описану у вірші картину козацької ради в Чигирині, на якій нібито Лобода відмовився від гетьманства і запропонував замість себе С. Наливайка, історичних даних немає.

387 - Павло Кравченко-Наливайко - Северин Наливайко. (Див. приміт. до поеми «Тарасова ніч»).

388 - Перетика - перелісок, лісосмуга.

389 - Кичка - подушечка, прокладка в хомуті.

390 - Притика - дерев'яний кілок або залізний прут, яким прикріпляють ярмо до дишла.

391 - ...Зробили з його лазарет... - Мова йде про Віденський університет, заснований 1803 р., який став одним із центрів польського національно-визвольного руху. За участь студентів у польському повстанні 1830-1831 рр. був закритий царським урядом у травні 1832 р., а медичний факультет реорганізований у Медико-хірургічну академію. Саме її має на увазі Т. Шевченко, говорячи про «лазарет».

392 - Бакаляри - учні середніх шкіл, тут: студенти.

393 - Остра брама - міська брама у Вільно (тепер м. Вільнюс) з іконою богородиці, перед якою мешканці міста знімали шапки.

394 - Любськ - «замок над Вілією». (Приміт. Т. Шевченка).

395 - Закрет - левада на околиці м. Вільно, над річкою Вілією.

396 - Самойлович Іван Самійлович (?-1690) - гетьман Лівобережної України у 1672-1687 рр. Під тиском народних мас добивався возз'єднання Правобережної України з Лівобережною у складі Росії. У зв'язку з цим йому довелося вести запеклу боротьбу проти гетьмана Правобережної України П. Дорошенка, який опирався на султанську Туреччину. Походив з попівського роду і тому мав у народі прізвисько Попович.

397 - Ромодан - Ромодановський Григорій Григорович (?-1682) - російський державний і військовий діяч, боярин. У 1654-1656 рр. був воєводою російських військ на Україні. Разом з І. Самойловичем вів боротьбу проти турецького ставленика гетьмана П. Дорошенка.

398 - Дорошенко Петро Дорофійович (1627-1698) - гетьман Правобережної України у 1665 - 1676 рр. Діяльність його була ворожа інтересам українського народу. Зробив спробу захопити Лівобережну Україну, що входила до Росії, але зазнав поразки. В 1669 р. підписав угоду про перехід України під владу Туреччини. В 1676 р. капітулював перед військами Г. Ромодановського і гетьмана І. Самойловича. Т. Шевченко дещо ідеалізує у вірші особу Дорошенка.

399 - Клейноди - тут: ознака влади.

400 - Сосниця - село на Чернігівщині.

401 - Ярополче - «село коло Москви». (Приміт. Т. Шевченка).

402 - Улуси - татарські селища.

403 - Чарнецький Стефан (1599-1665) - польський політичний і військовий діяч. З 1648р.- учасник боротьби проти селянсько-козацького руху на Україні. За його наказом польсько-шляхетське військо руйнувало українські міста й села, винищувало мирне населення.

404 - Шлях Ромодан - за переказами, шлях, прокладений військом Ромодановського від Путивля через Конотоп і Ромни.

405 - Святий Ростовський - Данило Савич Туптало (1651- 1709), український і російський письменник, церковний і культурний діяч. У 1688 р. постригся в ченці, прийнявши ім'я Димитрія. З 1702 р.- митрополит ростовський.

406 - ...Згадай мене, брате. - Поет звертається до свого приятеля, чиновника