Аврора Лимонова - Академія Міста Химер, Аврора Лимонова

Дівчина помітила, що Ельдар дивиться на кабінет вертикальними зіницями. Його очі поблискували синім світінням. Вона згадала, як перший раз побачила ці очі. Теж в кабінеті батька, в темряві... Тоді вона дуже злякалася, але зараз їй захотілося ближче роздивитися їх.

Підкоряючись цікавості, Майя трохи підвелася навшпиньки. Ельдар помітив її рух і опустив на неї погляд. Сині райдужки його очей переходили по краях у відтінок темніший, дуже схожий на опівнічно-синій. Кольори такі глибокі, що в них хотілося потонути. Майя побачила, як вертикальні зіниці Ельдара розширилися. А потім він схилився до неї.

Майя відчула тепло на своїх трохи розгублених губах. Вона так і завмерла, всередині все перевернулося, коли до неї обережно доторкнулися. Губи Ельдара виявилися трохи сухі, але теплі, ніжні. Всі думки загубилися, а серце пустилося навскач. Але все це Майя відчула краєм свідомості. А ось ті самі м'які губи й покладена на її талію долоня залишилися єдиним, що мало значення.

Ельдар відсунувся і глянув на дівчину розгублено. Немов сам тільки усвідомив, що зробив. Майя відсахнулася до стінки, голова пішла обертом, а дихання збилося.

 — Майя... — почула вона стурбований шепіт.

Дівчина підняла погляд до Ельдара. Він дивився на неї з очікуванням. Не знав, як вона відреагує. Але Майя не знала, що сказати. Що взагалі в таких випадках належить говорити?

І вона вирішила відкласти всі слова. Піднялася навшпиньки, поклала хлопцеві долоню на шию і притягнула до себе. Бажала знову відчути тепло його губ. Ельдар спочатку напружився, не чекаючи такого маневру. Але швидко відповів їй. І Майя знову відчула, як обидві його долоні обхоплюють її талію і притискають до себе. І від того вона почала тонути в почуттях, що охопили її. Занурюватися в них і жадібно ловити тепло від його губ, долонь, тіла...

Усвідомлення прийшло, як дзвіночок в голові. Майя відштовхнулася від Ельдара і глибоко вдихнула.

 — Час виходити! — випалила вона, відчинила двері шафи й вискочила, як ошпарена.

Прохолода кабінету стала їй рятунком. Майя, нарешті, зуміла хоч трохи впорядкувати думки. Вона спробувала мислити розважливо, але зараз це виявилося складно. Бо ж губи горіли, немов Ельдар все ще цілував їх.

Хлопець вийшов з шафи, дещо спантеличений її поведінкою. На секунду вони обидва завмерли, зустрівшись поглядами. А потім, не змовляючись, попрямували до дверей.

Наступні події пройшли швидко і без зайвих слів: вони позачиняли всі двері, повернулися за залишеними за поворотом речами та пішли до воріт. І всю дорогу, як і раніше мовчали. Кароліна визирала з-під накидки хлопця і тільки здивовано на них поглядала.

 — Ти від переляку мене поцілувала? — першим заговорив Ельдар, коли вони майже дійшли до воріт.

Майя швидко похитала головою.

 — Ні, мені сподобалося. Тобто... це було незвично.

Ельдар глянув на зніяковілу дівчину.

 — Ти раніше цілувалася?

Майя покосилася на нього:

 — Це важливо?

 — Мені цікаво.

Дівчина похитала головою. Більша частина її підліткового життя пройшла в жіночому колективі подруг тітки Емми. Вона навіть за руки не гуляла з хлопчиками, тому що таких в її оточенні майже не було.

 — Так це твій перший поцілунок, — задоволено розтягнув губи Ельдар.

І радість його виявилася занадто неприкритою, що Майї захотілося хлопця стукнути. Просто щоб він перестав усміхатися, як ситий кіт. Адже це зовсім не смішно! Хоча, якщо подумати — її перший поцілунок трапився, поки вона сиділа у шафі в кабінеті батька і ховалася від того... Ну просто мрія будь-якої порядної леді.

 — До речі, — вирішила Майя перевести бентежну тему, — що ти мав на увазі, назвавши батька потенційним темним магом?

Ельдар кисло скривився — схоже, ректор був не тим, про кого йому хотілося зараз говорити. Але він відповів:

 — Це чарівники з вродженою стійкістю до темної магії.

 — Стійкістю?

 — Тобі відомо, що темна магія навіть тому, хто її використовує, шкодить?

 — Так, знаю. Душа і тіло від використання темної магії повільно роз'їдаються, — повторила Майя те, що не раз чула від батька в дитинстві. — Тому темні маги часто виглядають страшними.

 — Це так. Їм доводиться підтримувати своє життя всякими способами. Часто теж пов'язаними з неприємними ритуалами.

 — Батько, звичайно, зараз дуже похмурий, але це через втому, — зрозуміла по своєму натяк Майя. — Це не дає причини підозрювати його в темній магії. Та й в історії є приклади, де це правило не діє. Та ж Ревнива Чаклунка, свого часу переполошила весь Цвіточ. Вона була красива, хоча і насилала десятки прокльонів на дівчат.

 — Ось про це я й кажу. Є чарівники, у яких вроджені таланти до темної магії. Вони швидко відновлюються після її впливу або використання. Такою була Ревнива Чаклунка. Таким є Велізар Семироз. Обидва вони потенційні темні маги. Одні стають найнебезпечнішими чаклунами, а інші — найефективнішими мисливцями на них.

Майя напружено слухала Ельдара. Батько ніколи не говорив їй, чому вибрав роботу витирача. Але якщо через стійкість до темної магії, то це все пояснювало.

 — Я теж потенційний темний маг, — зауважив Ельдар, — я вже говорив тобі, що напівкровки стійкі до впливу темної магії. Тому вони так хочуть використати мене для полювання.

 — Так, я пам'ятаю твої слова, — сказала Майя. — Але в цьому випадку батьку ніколи не дадуть спокій, так? — підняла вона очі на хлопця.

 — Ймовірно, — злегка понизив голос Ельдар.

Вони підійшли до воріт. Майя намагалася не показувати, але варто згадати про те, що трапилося в кабінеті батька, і її переповнила радість. І з тим — жахлива незручність. Що вона повинна тепер сказати Ельдару?

Хлопець простягнув їй ящірку, і Кароліна спритно пірнула під накидку Майї.

 — До завтра, — ніжно глянув на неї Ельдар.

Майя відчула, як щоки наливаються жаром. Вона швидко попрощалася і поспішила до скверу, сподіваючись, що холодний вечірній вітер хоч трохи допоможе привести думки в порядок. Навколо квапилися перехожі, намагалися обходити бруд. А Майя відчувала, що готова мало не скакати по калюжах і сміятися, як дитина. Хто б міг подумати: день, який обіцяв залишити лише пляму на новій сукні та засмучення, раптом став одним з найщасливіших.