Ангеліна Кріхелі - Фантастичне кохання (збірка романів), Ангеліна Кріхелі

11:30

- Я щось знайшла... - задумливо повідомила генетик. – Моя кров. У ній є додаткова речовина. Вона не знайома мені. Але не випаровується, як у Алекса. І виявилося не відразу.

- Що це означає? – Андрій зацікавлено подався вперед.

- Мені потрібно трохи часу...

 

11:40
Віка зібрала друзів у відпочинковій зоні. Вперше за останній час вона сяяла щасливою усмішкою, що виглядала як маска божевільного на виснаженому обличчі.

- Учора ввечері я ризикнула поєднати наші зразки, - загадковим тоном повідомила вона тихим слухачам. - І відторгнення не було!

- Що це означає? - спохмурніла Віра.

- Цього замало... - розчаровано протягнув Алекс одночасно з вигуком сестри.

- Ти хочеш спробувати?.. - Андрій не договорив до кінця, але Віка на льоту схопила його думку.
Якби не безмежне й неприховане кохання лікаря до його сестри, Алекс міг би всерйоз почати ревнувати до нього.

- Так! - переможно вигукнула генетик, сяючи передчуттям успіху та надією. - Якщо до півночі не почнеться відторгнення у штучних умовах, я спробую ввести свою кров як антидот живому суб'єкту!

- Гей! - Невдоволено скривився Алекс. - Це я. І я тут.

- Вибач, рідний! - схаменулась. – Але якщо це спрацює, то у нас з'явиться більше часу для пошуку повноцінних ліків. Використовувати формулу не можна. Якщо при виведенні препарату в крові починається така реакція, то нема чого повторювати їхній шлях.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍