Александра - Зотліла, Александра

Так Олено, це набагато гірше, ніж просто моя смерть..І коли цей жах закінчиться, все стане на свої місця. Але вголос я цього не скажу.

-А я знаю? Можливо в їхніх головах це був кращий план. У всякому разі, все закінчилося.-По-моєму, в мені вмерла актриса..

-І це добре, іди сюди.- Я залізла до неї на ліжко і ми обіймалися, а потім їли солодощі.

Згодом, наші посиденьки перервали..

-Це що тут за солодкий рай? Мені вас потім не тільки від травм треба буде лікувати, а й від діабету- Обурився Ден.

-Денисе, май совість, солодощі, то наш антістрес.

-Я бачу у вас тут прямо комбо, і нерви, - Взяв руками фантики від жувальних цукерок- і істерика повним ходом - Слідуючими були обгортки від шоколаду.-Ого, а тут прямо важка артилерія..-Помітив пусту коробку з-під Наполеону на підвіконні.-І ви його весь в себе впихнули?

-Ну так...-Зніяковіла Лєна.

-Мдам.. ви станете відкриттям у науці, "люди з безоднею замість шлунку".

-Так, Денисе, ти щось хотів? Ну то кажи, не треба нам тут нерви тріпати.- Збісилася подруга

-Не треба нервувати! А то зараз мене ще з'їсте! Лєна, тобі на перев'язку, тому давайте, прощайтесь і шуруй.

-Добре "мамуля".

-Передавай вітання Русу, Мала.-Сказавши це, нишком стибзив цукерку зі столу і пішов до виходу.

-Обов'язково.-Крикнула у слід.

-От так завжди. Приходить, колупає мені мозок ложечкою, і йде собі. Тьфу..

-Ахахаха, за то не сумно.

-Це м'яко кажучи!

-Добре, сонце. Піду додому, треба з навчанням розібратися. Я три неділі в коледжі не з'являлася.

-Тю, проблема чи що? Хай Рус розбереться.

-Він то розбереться, а уроки за мене він теж напише, чи може знання в голову вкладе?

-Я тебе прошу, Саш. Ти в тому коледжі будь-якого викладача за пояс заткнеш, по частині знань. І доречі, думаю, якщо попросиш, то Руслан тобі і конспекти напише.-Підмигнула.

-З чого б це?

-А ти що сама не бачила? Він же мов хлопчисько за тобою гарцує. Тільки що серенади під вікном не співає.

-Так, все..не заговорюй мені зуби. Бувай, Лєнусь, я до тебе ще завтра заїду.

-Бувай сонечко...

По дорозі додому я думала..Багато думала. Все це так закрутилося.. Просто каша, що в голові, що в житті.