Джеймс С. А. Корі - I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі

припинили скакати по стільцях, але діти її не

послухали. Позаду хтось кашлянув. Міллер глибоко вдихнув

і повільно випустив повітря.

— Я був копом на Церері.

— О, новий контракт!

— Аякже.

— Отже, тепер працюватимете на Еросі?

— Радше шукатиму декого... — відказав Міллер. А тоді, сам собі

дивуючись, додав: — Я на Церері народився. Прожив там усе

життя. Зараз... п’ятий? Так, лише п’ятий раз залишаю станцію.

— Плануєте повертатися?

— Ні, — голос Міллера лунав упевненіше, ніж його думки. —

Ні, гадаю, що пора перегорнути ту сторінку мого життя.

— Це, напевно, боляче, — мовив місіонер.

Міллер помовчав, обмірковуючи останню репліку. Його

співрозмовник мав слушність: це, напевно, боляче. Він утратив

усе, що мав. Роботу, колектив. Більше не був навіть поліціянтом, хоч і мав зброю в багажі. Він більше ніколи не скуштує ост-індійських ласощів із візочка на межі дев’ятого сектору.

Рецепціоністка відділку більше не привітається з ним кивком

зранку, поки він пробирається до своєї робочої чарунки. Жодних

більше нічних посиденьок у барі з колегами, жодних барвистих

історій про невдалі затримання, жодних повітряних зміїв

у високих тунелях... Він обмацував себе, наче лікар у пошуку

запалення. Тут боляче? Тут відчувається втрата?

Аж ніяк. Відчувалося тільки полегшення — настільки глибоке, що легкість забивала памороки.

— Вибачте, — спантеличено перепитав місіонер. — Я сказав

щось смішне?

* * *

Ерос підтримував півтора мільйона осіб населення — трохи

більше, ніж Церера приймала відвідувачів щодня. Розкрутити

астероїд, який нагадував обрисами картоплину, виявилося

набагато складніше, і швидкість обертання була значно вищою, ніж у Церери, за такої самої внутрішньої гравітації. Шпичаки

суднобудівних доків стирчали над поверхнею, помережані

сталево-вуглецевим

павутинням,

сигнальними

вогнями

й антенами, що мали віднаджувати кораблі від надто близького

контакту. Пояс народився у внутрішніх печерах Ероса. Тут

видобували руду, тут були плавильні печі й відпалювальні

платформи, які перетворювали ту руду на каркаси водовозів, газових танкерів і геологів-розвідників. Ерос був відправним

пунктом першого покоління експансії людства. Тут навіть Сонце

було лише яскравою зіркою серед мільярдів інших.

Економіка Поясу розвивалася. Церера розкрутилася на новіші

доки, потужнішу промисловість, більше населення. Туди

перемістився центр вантажних перевезень, а Ерос залишився

місцем виготовлення та ремонту кораблів. Простій у доках

Церери означав втрачені кошти, і структура портових зборів

і тарифів це відображала. На Еросі корабель міг залягти на

тижні чи місяці, не перешкоджаючи трафіку. Якщо команда

потребувала місця, аби розслабитися, розім’ятися, відпочити

одне від одного — Ерос ставав таким місцем. Попри низькі

портові збори, станція Ерос відшукала інші способи витискувати

гроші з відвідувачів. Казино. Борделі. Стрільбища. Розпуста

в усіх своїх комерційних формах знайшла собі домівку на Еросі,

чия економіка паразитувала, мов пліснява, на введенні поясан

у спокусу.

Вдала випадковість у розташуванні небесних тіл привела

Міллера на Ерос на пів дня раніше, ніж «Росинант». Він

пройшовся по дешевих казино, опіумних барах і секс-клубах, по

аренах показових боїв, де чоловіки та жінки вдавали, ніби

гамселять одне одного до напівсмерті, аби потішити юрби

глядачів. Міллер уявляв, як Джулі йде поряд із ним та хитро

всміхається анімованим афішам, так само, як і він.

РАНДОЛЬФ МАК, УЖЕ ШІСТЬ РОКІВ ЯК НЕПЕРЕМОЖНИЙ ЧЕМПІОН ПОЯСУ

У ВІЛЬНИХ ЄДИНОБОРСТВАХ, ЗІЙДЕТЬСЯ В СМЕРТЕЛЬНОМУ ГЕРЦІ

З МАРСІЯНИНОМ КІВРІНОМ КАРМАЙКЛОМ.

«Абсолютно чесний двобій», — безвиразно промовила Джулі

в його голові.

«Цікаво, хто переможе?» — подумав Міллер і уявив її сміх.

Він зупинився перед візочком, з якого торгували парною

яєчною локшиною в соусі теріякі по дві нові єни за конус, як

раптом йому на плече опустилася чиясь рука.

— Детективе Міллере, — пролунав знайомий голос, — припускаю, ви вийшли за межі вашої юрисдикції.

— Кого я бачу? — відказав Міллер. — Невже це інспектор

Сематімба власною персоною? Дівчину свою