Зенон Косидовський - Коли сонце було богом

іудеїв.

24

Шумери й Римляни — порівняння історичної ролі шумерів і римлян незакономірне. Шумерійське об'єднання відбиває епоху переходу суспільства від первісно-общинного ладу до рабовласництва, тоді як Римська держава є явище розвиненого рабовласницького ладу, причому агресія Риму була спрямована переважно проти народів з давнішою культурою, які в історичному розвитку стояли вище за римлян (Греція, країни переднього Сходу, Єгипет і т. д.).

25

Секуляризація — процес усунення церкви з окремих галузей життя.

26

Гіпарх — славетний старогрецький астроном (жив II ст. до н. е.); його вважають батьком наукової астрономії.

27

Птолемей (Клавдій) — грецький географ і астроном, автор «Птолемеєвої системи» світу; жив у Олександрії в першій половині II ст. н. е. У своєму творі «Географія» узагальнив великий фактичний матеріал, накопичений попередніми дослідженнями античних учених.

28

Страбон — Грецький географ і історик епохи Августа (кінець І ст. до н. е. — І ст. н. е.).

29

Плутарх — відомий грецький історик (46-120 рр. н. е.), автор «Порівняльних життєписів».

30

Гема — дорогий камінь з вирізаними на ньому оздобами.

31

Робесп'єр, Максиміліан — видатний діяч Великої Французької революції, вождь якобінців — лівої партії дрібної буржуазії, головний натхненник революційного терору 1793-94 рр., страчений після контрреволюційного перевороту 1794 р.

32

Скарабеї — вид жуків-гнойовиків; у Стародавньому Єгипті скарабеїв вважали священними, а їхні фігурки з коштовного каменю або з поливаної глини правили за амулети, печаті й медалі.

33

Фіви — столиця Єгипту за доби Середнього та Нового царства. За часів Стародавнього царства столиця була в Мемфісі.

34

Піраміди Хеопса, Хефрена, Мікеріна — три так звані великі піраміди в м. Гізі поблизу Каїра. Належали царям IV династії — Хуфу (в грецькій транскрипції- Хеопс), Хафра (Хефрен) та Менкаура (Мікерін, чи Міцерін).

35

Бібл — місто у Фінікії.

36

Щодо хронології Стародавнього Єгипту також є серйозні розбіжності. Наприклад, дата об'єднання Верхнього і Нижнього Єгипту за царя Менеса коливається між 5867 і 2224 рр. до н. е. З. Косідовський приймає дату близько 2900 р.; радянські історики визнають 3000 або 3200 рр. Відповідно коливаються й дати пізніших періодів (Стародавнє царство).

37

Регентство — тимчасове управління державою, доручене одній особі або кільком на час хвороби, тривалої відсутності чи неповноліття монарха.

38

Узурпатор — особа, що незаконно захопила владу.

39

Політеїзм — одночасне вшанування багатьох богів (на противагу моьотеїзмові — поклонінню одному богові).

40

Мойсей — біблійний пророк, законодавець єврейського народу. Згідно з легендою, вивів євреїв з Єгипту, йому приписується авторство П'ятикнижжя (Тори) — однієї з найважливіших складових частин Старого завіту.

41

Верхній і Нижній Єгипет.

42

Інтарсія — техніка декоративного оздоблення предметів візерунками, складеними з кусків різного дерева, що вставляються у навмисне видовбані місця.

43

Агамемнон, Ахіллес, Одіссей, Менелай — герої поем Гомера «Іліада» та «Одіссея».

44

Еней і Анхіз — герої поеми Вергілія «Енеїда».

45

Софокл — великий старогрецький драматург (бл. 495–405 рр. до н. е.); автор трагедій «Едіп — цар», «Едіп в Колоні», «Антігона» та ін.

46

Фукідід — видатний грецький історик (жив у другій половині V ст. до н. е.); написав історію Пелопоннеської війни.

47

Адріан — римський імператор (117–138 рр. н. е.).

48

Есхіл — великий старогрецький драматург, (525–456 рр. до н. е.). Автор трагедій, серед яких важливе місце займає трилогія «Орестея» («Агамемнон», «Хоефор», «Евменіди»), присвячена трагічній історії сім'ї Агамемнона.

49

Сенкевич, Генріх — видатний польський письменник другої половини XIX ст.

50

Трирема — у стародавніх греків та римлян — судно з трьома ярусами весел.

51

Форум — місце народних зборів у римлян.

52

Дорійський стиль — в архітектурі відзначається простими колонами й капітелями без прикрас. Капітель — розширена верхівка колони.

53

Базиліка — в античних містах — будинок для громадських і державних установ (від грецького слова «базилевс» — цар). Зараз цим словом називають певний тип архітектурної споруди — видовжену прямокутну будівлю з рівномірною на всьому протязі покрівлею.

54

Квадрига — колісниця в стародавніх римлян, запряжена учотирикінь.

55

Таціт — найвидатніший римський історик (55-120 рр. н. е.), автор ряду творів («Германія», «Історії», «Аннали» та ін.).

56

Пліній Молодший — староримський письменник і державний діяч (близько 62 — близько 114 рр. н. е.). Відомі його листи, що дають широку картину життя Римської імперії.

57

Аттіка — оздобна стінка над фронтоном будинку, яка затуляла дах.

58

Марк Аврелій — римський імператор (161–180 рр. н. е.); уславився як видатний філософ.

59

Август (Октавіан) — перший римський імператор (27 р. до н. е. — 14 р. н. е.).

60

Корінфський стиль в архітектурі — стиль, характерний колонами з капітеллю у формі келиха, складеного з листків аканту.

61

Клака — за старих часів, а також у сучасних капіталістичних країнах — група «глядачів», навмисне найнятих, щоб створити успіх окремому артистові, спектаклеві, драматургові або композиторові гучними аплодисментами, чи, навпаки, провал — свистом і криком.

62

Сулла — римський диктатор (138-78 рр. до н. е.); політичний діяч останнього періоду Римської республіки. Провадячи терор проти прихильників свого противника Марія, видавав так звані проскрипції — списки осіб, поставлених поза законом, майно яких забирав у казну.

63

Меандри — орнамент, що в ньому зігнуті лінії перетинаються під прямим кутом.

64

Епікур — римський філософ-матеріаліст (342–270 рр. до н. е.); відстоював право людини на радощі життя.

65

Доміціан — римський імператор (81–96 рр.), уславився терором, конфіскаціями маетностей тощо; убитий змовниками.

66

Евріпід — великий старогрецький драматург (близько 480–406 рр. до н. е.); автор трагедії «Іпполіт», «Медея», «Електра», «Іфігенія в Тавріді» та ін.

67

Менандр — великий старогрецький драматург (близько 343 — близько 291 рр. до н. е.); перший почав писати на побутові теми.

68

Зенон — старогрецький філософ (близько 336–364 рр. до н е.), засновник школи стоїків, яка вчила, що людина залежить від долі і завдання її — звільнитися від пристрастей і жити, скоряючись розумові.

69