Алюшина Полина - Шлях Королеви, Алюшина Полина

- Привіт, Аліка! - Крикнув ще з борту Гредхард і помахав дівчині рукою.

- Дивлюся, ви повністю відновилися, пане Гредхарде? - Фукуроу склала руки, посміхнувшись ще ширше.

 - Ага, як огірочок тепер. - Старий напружив м'язи на руці, грюкнувши долонею по своєму плечу.

- Де ж сама королева? - Оглядала Аліка палубу.

- Я тут, Аліка.

Лія спускалася вниз. Її волосся, стягнуте кільцем, майоріло на вітру. Алхімік спочатку заціпеніла, побачивши майже дорослого сформованого живого дракона, але, прийшовши до тями, з новим поривом радісних емоцій накинулася на Лію, міцно обійнявши за талію.

- Ваша Величність! Вас вже не впізнати! Ви так подорослішали! - Вклонилася Аліка. - Мортель уже на під'їзді до міста, він приїде із розвідкою. Ще трохи і вся наша компанія знову буде у зборі. - Ляснула в долоні дівчина.

 - Королева, зачекайте на мене! – Магума зістрибнув із корабля. На місці його приземлення пішли тріщини, вони розповзлися по всьому причалу, налякавши чимало людей.

- А-а-а-а, демон! - Крикнула жінка та впустила свій кошик, стоячи біля торгового дому. Люди на причалі забігали і зчинили зайвий шум, налякавши продавців і корабельників. Причал накрила паніка. Люди тікали якнайдалі від демона. Вони кидали все, що було в них: кораблі, коней, товар. За хвилину порт повністю спорожнів.

- Хм, перестарався. - Посміхнувся Магума, почухавши свою борідку.

- Ви ж… Магума? - Захоплено і не відриваючи очей дивилася алхімік на напівбога, адже вона про нього лише читала. Він був для неї, як легенда, яка стала живою.

 - Так. – Запишався собою велетень. Він випростався, випинаючи вперед свої броньовані груди.

- Ой, мамочки, у мене стільки запитань до вас! Але що це я? - Схаменулась алхімік і поправила окуляри. - Знову мене занесло. – Засміялася дівчина. - Чи не могли б ви обернутися на предмет чи хоча б стати значно менше? Люди цього міста багато натерпілися від демонів, розумієте? - Аліка ляснула в долоні, трохи нахилившись уперед.

 - Хм ... на людину я обернутися не зможу, та й зменшиться теж. О, точно! – Клацнув велетень пальцями. - Я можу обернутися щитом! Пані Лія, не зволите допомогти своєму вчителю?

 - Звісно, ​​наставник. - Усміхнулась Лія, затягуючи ремінь піхов.

- Свята Нітріл, це ж сам Магума! – Не вгамовувалась алхімік, пошепки захоплюючись стражем.

- Аліка, прийди до тями, ти вже перегнула палицю. - Відповіла їй Маль, зніяковівши. Лучниця погладила алхіміка по голові. Демон закрутився на місці і обернувся трикінцевим лавовим щитом. Лія підняла наставника за енармл, оцінюючи його вагу. Ронал і Гредхард здивовано спостерігали за подібним перетворенням. Щит був ніби витканий з каменів, які мали дивакувату форму. Між камінням текла лава, від чого щит випромінював тьмяне сяйво та тепло.

- Ти досить важкий, Магумо, але, гадаю, нести тебе я зможу. - Лія напружилася, щит і справді був важким.

- Мабуть, я погладшав за вісім століть. Вибачте сердечно, Ваша Величність. – Відповів Магума.

- Він у такому стані й розмовляти може…? – Прошепотів Ронал, нахилившись до Гредхарда.

 - Магія мабуть ... - Пошепки відповів торговець.

- Ну, ходімо. Поки ми чекаємо на Мортеля, я вас пригощу чайком! – «Боже, у мене стільки запитань! Треба буде після зборів розпитати про все королеву» – думала про себе алхімік.

- Ідіть, я вітрила спущу і наздожену вас! – Крикнув Ронал, повертаючись на палубу.

- Не затримуйся! – Крикнула у відповідь Лія, і всі рушили за Алікою.

Перевертень швидко і спритно згортав вітрила. Досвід, отриманий ним від Тадаса Вокла, не пройшов даремно. Спустившись містком вниз, він побачив, що всі його друзі вже досить далеко пішли. Внизу на нього чекала тільки Маль.

- Ти чого тут стоїш? – Чухаючи потилицю, спитав перевертень.

- Тебе чекаю. Ну, ходімо! Потрібно їх наздогнати! - Пирхнула Маль на перевертня, поправивши своє срібне волосся. Ронал непомітно посміхнувся.

Пасажири «Сталевого Сокіла» йшли, озираючись, розбитими вулицями зовсім недовго. Несподівано для всіх алхімік привела друзів до маєтку, дуже схожого на той, який спалив Арагол. Але при цьому він стояв в Ларбоні, який був рознесений на друзки.