Рина Мир - В обіймах ночі, Рина Мир

– А чому він тоді мене про таке запитує? – цікавиться вона. – І головне навіть не саме запитання хлопця, а те, що звернувся він до мене. До твоєї подруги, Стасю. Отже, він впевнений, що ти мені все розповідаєш і я повинна бути в курсі всіх твоїх думок. Але це не так, Стасю. Останнім часом ми мало спілкуємося. Люба, що ти від мене приховуєш?

– Знаєш, Артем декілька разів пропонував мені залишитися в нього на ніч, – відкрила їй найбільший свій страх.

– Ооу… – відреагувала дівчина. – А ти, я так розумію, не плануєш цього робити?

– Звісно, ні, Оль. Я ж не дівчина легкої поведінки.

– Але ти – його дівчина, Стасю. Ти це розумієш? І те, що він хоче залишитися з тобою наодинці – це крок у майбутнє, у серйозні стосунки. Він – дорослий хлопчик, люба. І зрозуміла річ, що він хоче чогось більшого, ніж просто дивитися на тебе, триматися за руки й цілувати тебе в щічку.

– В нас і більш пристрасні поцілунки відбуваються, – заперечую її мову.

– Ого! Нічого собі! – кепкує подруга. – Але ж я не поцілунки маю на увазі, Стасю.

– Я розумію, Оль, – зупинила свою ходу й подивилася прямо, важко зітхнувши. – Але я до цього не готова, – чесно зізналася не тільки подрузі, а й собі.

Несподівано на великій швидкості прямо на мене летить мотоцикл. Я пізно розумію, що зупинилася посеред дороги, коли переходила на пішоході, але тікати вже нікуди. Водій  врізається прямо в мене.

– Аааа…

***