Ana Mils - Принцеса драконів, Ana Mils
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Поїмо пельмешок, а потім солодощів із чаєм – чудовий план! – самовдоволено сказала Беатріс.
Анна поставила посудину з водою на плиту.
- Ти хотіла поговорити… - сказала Беатріс до Анни.
- Я хотіла виговоритися, Бі!
- А як же Емма? Вона ж твоя найкраща подруга.
- Я уже в цьому невпевнена… - Анна сіла за стіл.
- Я готова тебе вислухати та підтримати. – Беатріс взяла Анну за руки, які лежали на столі.
- Я розповім тобі все! Тільки спочатку мова піде не про Емму.
Анна розповіла всю історію про Ірсу, про своїх справжніх батьків, амулет, про Драко і її почуття до нього, ну і про поцілунок. Поки Анна розповідала Беатріс з’їла майже всі цукерки з вафлями, вона сиділа з широко відкритими очима, а на розповіді про дракона у лісі у Беатріс випала вафля з рота.
Закінчивши, Анна звернулася до неї:
- Ти в повному шоці розумію, але я не божевільна, я…
- Так от чому в тебе тоді очі світилися, і яким чином ти обпекла руки моїх подруг – колишніх подруг.
- Коли це таке було? – запитала Анна, усміхаючись.
Беатріс опустила очі.
- Ну в той день…
- Оу, я зрозуміла.
Тим часом уже закипіла вода на пельмені.
- О, пельменчики. – радісно промовила Беатріс.
Анна посміхнулася і кинула їх у воду.
- Ти з’їла все солодке, куди тобі ще м’ясо?
- Це я від хвилювань. Ой, це я тобі нічого не залишила…
- Не переймайся. Я просто насиплю собі більше пельменів, ніж тобі.
Дівчата засміялись.
- А що на рахунок Емми? – запитала Беатріс.
- Вона два рази зіпсувала нашу зустріч з Драко. Знаєш, перший раз я ще не сердилася сильно, але другий раз, коли вона перебила моє зізнання в коханні – це вже непростимо.
- Значить, ти запала на дракона, так?
- Так. – з посмішкою відповіла Анна.
- І він зараз в лісі, так? – з шоком запитала Беатріс.
- Виходить, так. – Анна засміялася.
Пельмені уже зварилися. Анна насипала їх і подала на стіл. Беатріс ще багато питань задавала Анні, вони весело і цікаво розмовляли. Анна вирішила, що Беатріс її споріднена душа, а не Емма. Тому вона вирішила показати Беатріс дракона.
- Вставай! – сказала Анна, різко вставши.
- Що? Куди? - подавившись пельменем, запитала Беатріс.
- Я тобі його покажу!
- А як же пельмені? Ми їх навіть не доїмо? – з сумним виразом обличча запитала Беатріс.
- В лісі твого містечка живе справжній дракон, а тобі пельмені важливіші?
- Ну це твій хлопець, а я вважаю, що хлопці завжди повинні бути на другому місці, тому давай доїмо? – із жалісливим обличчам запитала Беатріс.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Принцеса драконів, Ana Mils», після закриття браузера.