Стружик Лев - Рослини проти Зомбі. Шоу Горохостріла, Стружик Лев

— Ось, Дейве, спробуй це! — сказав Зомбос, підносячи яблуко до рота Дейва.

Горохостріл не міг більше чекати. Він витягнув насіння і швидко кинув його в землю. За мить з'явилися рослини, готові до битви.

— Стоп! — закричав Горохостріл, вибігаючи з укриття. — Не їж це яблуко, Дейве!

Шалений Дейв, почувши голос Горохостріла, зупинився і подивився на нього.

— Горохостріле! Чому ти тут? — спитав він, трохи збентежений.

Зомбос, злий і розгніваний, спробував захистити свій план:

— Не слухай його, Дейве! Це просто трюк!

Але Горохостріл уже знав, що робити. Він звелів своїм рослинам атакувати. Рослини почали стріляти горошками в Зомбоса, відволікаючи його увагу.

— Що?! Ні! — закричав Зомбос, намагаючись ухилитися від атак.

Горохостріл підійшов ближче до Дейва.

— Дейве, це яблуко отруєне! Ти не можеш його їсти! — пояснив він, забираючи яблуко з рук Зомбоса.

Шалений Дейв, зрозумівши ситуацію, відступив назад.

— Дякую, Горохостріле! Я не хотів ставати зомбі! — вигукнув він, його очі світилися від полегшення.

Зомбос, бачачи, що його план провалився, почав тікати, намагаючись уникнути рослинних атак.

— Цього разу я вас не зупиню! Але ми ще зустрінемося! — кричав він, відступаючи до глибини лісу.

Горохостріл, переконавшись, що все в порядку, повернувся до Дейва.

— Все добре, Шалений Дейве. Тепер, ти в безпеці, — сказав він, усміхаючись.

Шалений Дейв обійняв Горохостріла:

— Ти справжній герой! Дякую, що врятував мене!

Серія закінчилася, коли рослини й Шалений Дейв святкували перемогу над Зомбосом, а Горохостріл зрозумів, що дружба і відвага можуть подолати будь-які труднощі.

Серія 19. Горохостріл-рятувальник

Одного вечора, коли Горохостріл відпочивав у своєму саду, він випадково натрапив на телевізор, де транслювали фільм про супергероя. На екрані з'явився Супермен, який рятував людей з небезпеки, виконуючи неймовірні подвиги. Горохостріл був вражений.

— Вау! Я теж хочу бути героєм! — вигукнув він, захоплений ідеєю. — Я стану Горохострілом-рятувальником!

Він почав планувати, як може допомагати іншим рослинам і жителям міста. Горохостріл вирішив, що зможе рятувати всіх, хто потрапляє в біду. Він створив собі костюм з листя й квітів, щоб виглядати як справжній супергерой.

Але в той час, як він готувався до свого нового покликання, Зомбос спостерігав за ним з тіні. Йому не сподобалося, що Горохостріл став героєм, і він вирішив протестувати його сміливість.

— Я покажу йому, що бути героєм — не так просто! — промовив Зомбос, задумуючи підступний план.

Наступного дня, коли Горохостріл вирушив на своє перше "рятування", він дізнався, що Соняшник потрапила в небезпечну ситуацію. Зомбос вирішив скинути її з п'ятиповерхового будинку, щоб перевірити, чи дійсно Горохостріл здатний на героїчні вчинки.

— Залишайся тут і дивись, як я позбавлюсь сонячного світла! — сміявся Зомбос, підносячи Соняшник до краю даху.

Горохостріл, дізнавшись про це, відчув, як адреналін наповнює його тіло. Він знав, що повинен діяти швидко. Він зібрався з силами і побіг до будівлі, де знаходилася Соняшник.

— Я не можу її підвести! — думав він, пробігаючи повз перехожих, які з подивом дивилися на його костюм.

Коли Горохостріл досяг будинку, він побачив, як Зомбос тримає Соняшника над краєм. Соняшник виглядала наляканою, але спостерігала за Горохострілом, сподіваючись на його допомогу.

— Стоїш на краю, Зомбосе! Відпусти її! — закричав Горохостріл знизу.

Зомбос, почувши його, засміявся:

— А ти що: думаєш, що зможеш її врятувати? Спробуй!

Горохостріл знав, що не може зволікати. Він розгорнув свої листяні крила, які сам зробив, і почав підніматися. Хоча його крила були не такими сильними, як у справжнього супергероя, він вірив у свої сили.

— Я прийду за тобою, Соняшнику! — вигукнув він, піднімаючись все вище.

Зомбос, намагаючись налякати Горохостріла, почав хитати Соняшника.

— Скину її, якщо ти не зупинишся! — закричав він.

Але Горохостріл не зупинявся. Він зосередився на своїй меті і, нарешті, досяг даху. Зробивши глибокий вдих, він зосередився.

— Я тут! — вигукнув він, підходячи до Зомбоса.

Переляканий, Зомбос відступив на крок.

— Ти й справді прийшов! — сказав він, намагаючись виглядати впевнено.

— Відпусти її! — заявив Горохостріл, простягаючи руку до Соняшника.

Соняшник, відчуваючи підтримку Горохостріла, підняла голову.

— Я знаю, що ти можеш це зробити, Горохостріле! — сказала вона.

Зомбос, бачачи, що Горохостріл не здається, вирішив вжити крайніх заходів. Але в той момент, як він намагався скинути Соняшника, Горохостріл зібрав усю свою силу і стрибнув вперед.

Завдяки своїй сміливості, він встиг схопити Соняшника за руку, витягнувши її назад на дах. Обидва приземлилися на землю, а Зомбос, втративши рівновагу, сам впав з даху, та встиг зловити гілку, що росла поруч.

Горохостріл і Соняшник подивилися одне на одного і усміхнулися.

— Ти врятував мене! — сказала Соняшник, обіймаючи його.

— Ні, ми врятували один одного! — відповів Горохостріл, відчуваючи гордість за свій вчинок.

Серія закінчилася, коли рослини святкували перемогу над Зомбосом, а Горохостріл зрозумів, що справжній герой — це той, хто готовий ризикувати заради своїх друзів.

Серія 20. Проблеми в родині

У місті PvZ панувала звичайна метушня. Рослини гуляли по своїх справах, але в родині Соняшника назріла серйозна проблема. Вона завжди була яскравим та радісним членом громади, але останнім часом виглядала засмученою і пригніченою.

Горохостріл, помітивши зміни в настрої Соняшника, вирішив дізнатися, що трапилося. Він знав, що справжня дружба вимагає підтримки, і був готовий допомогти.

— Привіт, Соняшнику! — звернувся він до неї одного дня, коли вони зустрілися біля квітника. — Ти виглядаєш не так, як завжди. Що сталося?