Galcheja Vale-Vivre - Тіні літніх вечорів, Galcheja Vale-Vivre

Глава 10: Неочікуваний шанс

Осінь минула, ніби в одному подиху. Дні стали коротшими, холоднішими, і місто загорнулося в туманний серпанок. Я поринула в навчання, справи, але думки про Марка не полишали мене. Я ловила себе на тому, що кожного разу, відкриваючи щоденник, мій погляд затримується на його фото.

Наближалися Новорічні та Різдвяні свята, і місто поступово наповнювалося святковою метушнею. Вогні прикрас запалювалися у вікнах, на вулицях продавали ялинки, а в повітрі витав аромат кориці й мандаринів. Але навіть святковий настрій не міг розвіяти ті почуття, які я носила в собі.

За п'ять днів до Нового року мені подзвонила Машка. Її голос був веселим і трохи змовницьким:

— Слухай, мої батьки вирішили відправити мене до дідуся в село. А ти не хочеш зі мною?

У мене всередині все перевернулося. Це був мій шанс! Я давно мріяла знову повернутися туди, де літо залишило стільки спогадів.

Я одразу ж побігла до батьків. Вони не дуже зраділи моїй ідеї, вважаючи, що краще мені залишатися вдома і готуватися до навчання. Але я так сильно просила, так переконувала їх, що це чудова нагода, що зрештою вони погодилися. Напевно, вирішальним аргументом стало те, що я добре закінчила чверть.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍