Карлос Кастанеда - Мистецтво сновидінь

до інших сфер сприйняття. Крізь цей люк просочуються потоки незнайомої енергії. Потім розум, чи мозок, чи щось іще бере ті потоки енергії й обертає їх на частини наших снів.

Він зробив паузу, вочевидь, для того, щоб дати моєму розуму час зрозуміти, що він каже.

— Маги усвідомлюють ці потоки чужорідної енергії, — продовжив він. — Вони помічають їх і прагнуть відділити від звичайних предметів у своїх снах.

— Навіщо вони відділяють їх, доне Хуане?

— Тому що ті походять з інших світів. Якщо відстежити їхнє джерело, вони стануть нам провідниками до зон такої таємничості, що маги тремтітимуть від самої лише згадки про таку можливість.

— То як маги відділяють їх від звичайних предметів у своїх снах?

— Тренуванням і контролем над своєю увагою сновидіння. У якийсь момент наша увага сновидіння виявляє їх серед предметів сну й зосереджується на них, а тоді весь сон розсипається, залишаючи чужорідну енергію.

Дон Хуан відмовився розвивати цю тему. Він повернувся до обговорення мого досвіду сновидінь і сказав, що, загалом, мусить прийняти мій сон як мою найпершу щиру спробу в мистецтві сновидінь, а це означає, що мені вдалося досягти першої брами.

Іншим разом, під час чергової розмови він раптом порушив цю тему знову. Він сказав:

— Ще раз нагадаю, що саме ти повинен робити у своїх снах, щоб подолати першу браму сновидінь. Спочатку ти маєш зосередити свій погляд на чомусь за власним вибором, як на відправній точці. Потім переводь погляд на інші предмети й побіжно дивися на них. Зосереджуй погляд на якомога більшій кількості речей. Пам’ятай: якщо дивитися мигцем, зображення не змістяться. Потім повертайся до предмета, на який дивився спочатку.

— Що це означає — подолати першу браму сновидінь?

— Ми досягаємо першої брами, коли усвідомимо, що засинаємо, або побачимо, як-от ти, надзвичайно реалістичний сон. Досягнувши брами, ми маємо подолати її завдяки здатності тримати перед очима вигляд кожного предмета в нашому сні.

— Я майже нерухомо дивлюся на предмети в моїх снах, але вони надто швидко розсіюються.

— Саме це я й намагаюся тобі сказати. Щоб надолужити ефемерність снів, маги й вигадали застосовувати предмет як відправну точку. Щоразу, виокремлюючи його й дивлячись на нього, ти дістаєш приплив енергії, тож на початку не дивися на завелику кількість речей у своїх снах. Чотирьох предметів достатньо. Згодом ти можеш розширити обсяг, доки не зумієш підкорити все, що хочеш, але тільки-но зображення почнуть зміщуватися й ти відчуєш, що втрачаєш контроль, повертайся до предмета, який є твоєю відправною точкою, і почни все заново.

— Ви вірите, що я справді досягнув першої брами сновидінь, доне Хуане?

— Досягнув, і це вже чимало. У процесі ти зрозумієш, як легко даватимуться тепер сновидіння.

Я гадав, що дон Хуан або перебільшує, або дає мені стимул. Але він запевнив мене, що каже все як є.

— Найбільш приголомшливе, що трапляється зі сновидцями, — казав він, — це те, що по досягненню першої брами вони також досягають енергетичного тіла.

— Чим саме є енергетичне тіло?

— Двійником фізичного. Примарна конфігурація, зіткана з чистої енергії.

— А хіба фізичне тіло не зроблене так само з енергії?

— Так, звісно. Різниця в тому, що енергетичне тіло має лише зовнішній вигляд, але не масу. Оскільки це чиста енергія, вона здатна виконувати дії за межами можливостей фізичного тіла.

— Які наприклад, доне Хуане?

— Такі, як в одну мить перенести самого себе на край всесвіту. І сновидіння — це мистецтво загартування енергетичного тіла, надання йому гнучкості й координації поступовими тренуваннями. За допомогою сну ми згущуємо енергетичне тіло, доки те не перетвориться на знаряддя сприйняття. І це сприйняття, хоч і зазнає впливу нашої звичної картини повсякденного світу, є незалежним. Воно має власну сферу.

— Що це за сфера, доне Хуане?

— Енергія. Енергетичне тіло взаємодіє з енергією в чистому вигляді. Існує три способи цієї взаємодії: воно може сприймати енергію потоком, може використовувати енергію, щоб запустити себе, як ракету, у несподівані зони, або може сприймати так, як ми зазвичай сприймаємо світ.

— Що означає сприймати енергію потоком?

— Це означає бачити. Це означає, що енергетичне тіло бачить енергію одразу як світло, як потік вібрацій певного різновиду або як перешкоду. Або сприймає її безпосередньо як поштовх чи фізичне відчуття, яким може бути навіть біль.

— Як щодо іншого способу, про який ви казали, доне Хуане? Енергетичне тіло, що користується енергією як поштовхом.

— Оскільки енергія — його стихія, для енергетичного тіла не є проблемою скористатися потоками енергії, наявними у всесвіті, щоб пришвидшити себе. Усе, що йому для цього треба, це виокремити потрібні потоки й вирушити в путь разом з ними.

Він завагався, ніби хотів щось додати, але не був упевнений. Він усміхнувся мені і, коли вже я почав був ставити йому запитання, продовжив своє пояснення.

— Я вже згадував раніше про те, що маги виокремлюють у своїх снах розвідників з інших світів, — сказав він. — Це роблять їхні енергетичні тіла. Розпізнають енергію і реагують на неї. Але сновидцям небажано захоплюватися пошуком розвідників. Я неохоче зважився розповісти тобі про це через легкість, з якою можуть затягти такі пошуки.

Потім дон Хуан швиденько змінив тему. Він ретельно окреслив мені цілий блок методик. Тоді мені здалося, що на минулому рівні це було геть незбагненним для мене, однак на теперішньому — цілком логічним і зрозумілим. Він повторював, що досягнути під цілеспрямованим контролем першої брами сновидінь — це спосіб наблизитися до свого енергетичного тіла. Але підтримання цього досягнення забезпечується самою лише енергією. Маги здобувають цю енергію через перерозподіл — у розумніший спосіб — енергії, яку мають і застосовують для сприйняття повсякденного світу.

Коли я закликав дона Хуана пояснити це більш зрозуміло, він додав, що кожен з нас володіє певним обсягом базової енергії. Цей обсяг — уся енергія, що ми маємо, і вона цілком іде на сприйняття та взаємодію з нашим поглинальним світом. Він наголосив, кілька разів повторивши, що іншої енергії для нас ніде немає, а оскільки доступна нам енергія вже залучена, нам навіть дещиці не лишається на будь-яке незвичне сприйняття на кшталт сновидіння.

— Що ж тоді нам лишається? — спитав я.

— Нам лишається збирати собі енергію по крихтах, де б ми її не знаходили, — відповів він.

Дон Хуан пояснив, що в магів свій метод збору. Вони розумно перерозподіляють власну енергію, урізаючи все, що вважають надлишковим у своєму житті. Вони називають цей метод шляхом магів. По суті, шлях магів, як пояснив це дон Хуан, є ланцюгом поведінкових рішень щодо взаємодії зі