LikoDan - Рукопис Оману , LikoDan

— "Чому ти мовчиш про свої справжні наміри?" — нарешті наважився запитати Лі Мін, коли вони сиділи біля вогню. — "Ти постійно залишаєш нас у темряві."

Юй підняла погляд на нього, в її очах можна було побачити глибокий біль і втому.

— "Ви хочете знати правду?" — запитала вона тихо, і її голос став майже шепотом. — "Колись я була частиною ордена, який поклявся знайти і захистити Рукопис. Але мій орден був зраджений одним із наших, і багато моїх братів загинули. З того часу я блукаю світом, намагаючись знайти Рукопис першою, щоб ніхто більше не зміг використати його силу."

Лін Сяо нахмурилася. — "Ти хочеш помсти?"

Юй похитала головою. — "Ні, це не про помсту. Це про спокуту. Я повинна завершити те, що почали мої брати і сестри. Це мій борг перед ними."

Лі Мін замислився над її словами. Він розумів, що ця жінка не лише шукає Рукопис, щоб захистити світ, але й щоб знайти свій власний мир. І хоча її шлях здавався йому небезпечним, він відчув, що вони повинні довіряти їй, принаймні поки що.

— "Гаразд," — сказав він, повертаючись до вогню. — "Ми підемо разом, але якщо ти спробуєш нас обдурити..."

— "Я розумію," — відповіла Юй, і в її голосі з'явилася нотка поваги. — "Ми всі намагаємось знайти свій шлях у цьому світі."

Тепер їхній союз здавався міцнішим, але небезпеки, що чекали попереду, були ще більш лякаючими. Їхній шлях до Рукопису Омани лише починав розкривати свої справжні загрози.