Олександр Зоря-Заря, Ольга Заря - МарІуполь. Як ми виживали... Хроніка війни., Олександр Зоря-Заря, Ольга Заря
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Олександр Зоря-Заря (текст і вірші)
ДЕНЬ ДЕСЯТИЙ
За мрі́єю лю́ди на кри́лах летя́ть,
дола́ючи всі перешко́ди.
Щоб ви́жити, змі́нюють вла́сне буття́,
незви́чні поря́дки заво́дять.
Хроніка подій. 05.03.22 (субота)
РАНОК
Ранок прийшов із незвичною тишею. Вибухів майже не чути, немов війна вирішила зробити паузу, залишивши простір для надії.
Але вода стала ще більш невловимою, як міраж у пустелі. З 27 лютого хліб зник, немов туманний спогад про минуле.
Узяли три мішки картоплі на опті за ціною 25 грн./кг. Дмитро, Валентин і Андрій несли їх на плечах два кілометри, немов міфічні герої, що несуть свої трофеї через поле битви. Вони виглядали в наших очах, як образи прадавніх воїнів, що долають випробування долі.
18:00
Газ став зникати поступово, немов світанок, що перетікає в день. Спочатку його інтенсивність зменшилась, а потім, рівно о 18:00, духовка на кухні остаточно згасла, немов остання свічка в темній кімнаті. Дружина, з мудрістю та обережністю, перекрила на трубі краник подачі газу у квартиру, немов зачинивши ворота до вогняного духу, що більше не давав тепла.
ВЕЧІР
Встановили нові порядки, мов написали кодекси для нового життя:
Посуд. Кожен отримав свою особисту тарілку, ложку, чашку, як особистий скарб, що зберігатиметься до повернення водопровідної води. Кожен свій посуд витирає серветкою (на щастя, серветок у нас вистачає) і складає на полиці книжкової шафи, які були раніше звільнені від книг. Тепер тарілки, чашки ставимо там, немов рідкісні експонати музею виживання. Каналізація. Туалет – спільний, один на всіх. Змиваємо там тільки один раз на добу перед сном відром технічної води. Кришка унітаза завжди має бути закрита, немов кришка на скрині зі старими секретами, що не мають виходити назовні.
Анонс (День 10 → День 11):
"Після дня, коли газ зник, а нові порядки стали буденністю, ситуація стає дедалі напруженішою. В одинадцятий день герої стикнуться з новими випробуваннями: відсутність тепла, їжі та газу змушує шукати нові способи виживання. Чи зможе вогонь на саморобних печах подарувати надію, коли навколо панує хаос і страх?"
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «МарІуполь. Як ми виживали... Хроніка війни., Олександр Зоря-Заря, Ольга Заря», після закриття браузера.
