Єва ніколи вже не забуде ту єдину ніч. Він — страшна помилка її минулого, той, хто одного разу вже зламав її долю, у кого є гроші та становище, але на її біду від нього теперь залежить її майбутнє. Вона ненавидить його найбільше в світі, але ... він батько її сина. Відтепер у Єви лише одна мета — повернути свою дитину і стати щасливою. Та чи дійсно у

Брат віддав Анжеліку за борги, якомусь безсердечному, старому козлу, якого дівчина ніразу в житті не бачила. Вона називає його монстром, адже нормальні люди не грають на інших людей в карти. На це здатні лише отакі МОНСТРИ! Чи зможе дівчина змінити свою думку про цього чоловіка після їх зустрічі, чи все ж таки, він залишиться для неї назавжди монстром? Її монстром.

Її чоловік зник на другий же день, після того, як привів у свій дім. У 18 років їй доведеться боротися за своє життя, за своє місце у суспільстві та у власному будинку. Але через кілька років вона зустріне на вулиці міста волоцюгу. Обірваного, бородатого, брудного та напівсліпого. Цей нещасний був так схожий на її чоловіка! Вона приведе його додому… Вилікує його

Якби можна було б вирватися з метушливої буденності, закинути всі справи, поставити складні стосунки з «коханим» на паузу й поїхати до лагідного моря… Я так і зробила, але замість того, щоб відновитися і негайно повернутися до звичного життя несподівано зустріла чоловіка, з яким тепер маю змогу прожити ті самі ностальгічні трепетні митті, які кожна дівчина переживала

― Вибачте! — врешті бовкаю. ― За що? ― Не знаю. Я не пам’ятаю що було вчора. ― Он як! — повертається, повільно відпиває зі склянки. Чомусь стає жарко від того, що розумію ― його губи торкаються скла саме там, де ще хвилину назад були мої. ― Я була з друзями на вечірці. Це останнє, що пам’ятаю, ― пригнічено зізнаюсь. ― Не знаю, що трапилось... ― Що ж, Снігурко, вважай

Красива історія про торжество Кохання серед звичайних буднів сучасного світу. Забезпечений бізнесмен-емігрант, розчарований у жіночій щирості, випадково бачить дівчину, що викликає в нього сильні почуття. Їй потрібна робота, а Йому – Вона. Не важко здогадатись, що їх зустріч начаклувала доля. Але життя нічого не дарує без боротьби. Дивовижне Кохання долає перешкоди і

- Мамо! Хто цей дядько? - дочка з цікавістю розглядає незнайомця. Якби я знала, що відповісти. - Я твій батько, - впевнено заявляє дивний мужик. - Нісенітниця! У моєї дочки є батько, - мій голос тремтить. Погляд його залізних очей пробирається в душу. Непідконтрольний страх сковує тіло. - Я більше скажу, - незнайомець перегороджує мені дорогу, - Тут живе, - вказує на

– Ви з кимось мене сплутали… Викрали не ту… Я звичайна дівчина, та… Я відступаю. Він наступає. Пронизує мене своїм чорним поглядом. Здається, пропалює наскрізь! – У мене до тебе пропозиція, від якої ти не зможеш відмовитись. Ти станеш моєю дружиною, Дана Авдєєва. Тоді я ще не знала, що він не визнає слова "ні". І що я стану його дружиною. Покохаю його. І

Я завжди знала свою долю - гарантія миру, дружина короля, правителька. І я готувалася до такого життя. Але стала трофеєм варвара. Тепер я - заручниця, бранка без права голосу й надії на звільнення... І тільки одне мене втішає - я бачила його майбутнє. Лишилось дочекатися того, що визначено долею. Але я навіть не здогадувалася, що може трапитися між теперішнім і

Мене посватали впливовому столичному красеню. Що-о-о? Відмовився, навіть не глянувши на мене? Смертник! Нічого, я покажу столичному вискочці, які вони — дівчата з провінції. Скоро йому доведеться часто бачити мене. Його призначили проректором у нашу академію, і я збираюся за будь-яку ціну стати його асистентом, а ще головним болем і страшним сном! Історія з циклу