«Париж XX століття» відомий широкому загалу набагато менше, аніж інші твори Жуля Верна, оскільки він ніколи не публікувався за життя письменника. Рукопис роману вважали втраченим аж до 1989 року, коли його знайшов у родинному сейфі праправнук Жуля Верна. Таким чином, роман, написаний у 1863 році про Париж 1960-х років, було вперше опубліковано аж у далекому для обох

Колишнього посланця ООН Такеші Ковача вже вбивали, але остання його смерть виявилася особливо болісною. Доправлений за сто вісімдесят світлових років від домівки й зачохлений у нове тіло в Бей-Сіті (колишньому Сан-Франциско, де вже заіржавів і занепав міст Золоті Ворота), Ковач несподівано опиняється в темному серці таємничої масштабної змови, жахливої навіть за

Цинічний, імпульсивний Такеші Ковач, колишній посланець ООН і нинішній приватний детектив, знову змінив професію й тіло. Із детективів він перейшов до лав бійців, найманих воїнів, і допомагає уряду далекої планети придушити криваву революцію.

Бувши колись у банді, тоді в морській піхоті, а тоді пострибавши галактикою Посланцем, навченим вирізати й придушувати в космічних масштабах, поранений і ослаблений Ковач відпочивав у барі на Новому Хоккайдо, коли кілька так званих святих отців накинулися на струнку красуню з пишним від вплетених дротів волоссям. Один донкіхотський учинок — і Ковач міцно загрузне,

Далека зимна Північ, межа Меекханської імперії. Імперських чиновників тут рідко зустрінеш, лише Гірська Варта дбає про громадян. Шоста рота оберігає місцевих мешканців від грабіжників та ворожих племен, від дикої магії та від тих, хто спокусився забороненими ритуалами. Однак навіть Гірська Варта інколи стикається з неймовірним — і тоді їм лишається сподіватись тільки

Схід Меекханської імперії вже багато років знаменитий своїми дикими степами, а ще — дивними Урочищами, що з’являються нізвідки й стають домівкою для дивних створінь. Тут, на Сході, з-за кордону пильно вдивляються в Імперію переможені колись кочівники. Тут колишній герой Імперії, генерал Ласкольник, збирає під своє крило кращих кіннотників, маючи на меті дивні й

Лишається заледве чверть кроку до настання такої очікуваної Інформаційної Ери — барвистої й розмаїтої. Всі несамовитіють у передчутті безмежного людинолюбства, цілковитої щирості, тотальної справедливості і всеохопного щастя. Головним мотором і продукувачем цього благоденства стає «Сфера», компанія-монополіст, що її засадничою метою є випрозорити світ, адже «таємниця

Люди і коти — на одній землі, під одним небом. Соціальні катаклізми, війни, епідемії згубно впливають на все живе. Подивитися на світ людей очима братів наших менших пропонує культовий французький письменник і філософ Бернар Вербер — один з найзагадковіших письменників сучасності. Хто врятує людство й життя на планеті? Може, це і є місія котів? Може, саме таких, про

«Її величність кішка» — продовження роману Бернара Вербера «Завтра будуть коти». Письменник вкотре повертається до теми співжиття видів і філософських роздумів про три стовпи цивілізації: Гумор, Мистецтво та Любов, що їх його герої, люди і тварини, пізнають через захопливі пригоди. Вже знайома нам кішка Бастет безтурботно насолоджується життям у паризькому помешканні

До книги увійшли два романи з «Космічної трилогії» Клайва Стейплза Люїса (1898–1963) — відомого британського письменника й апологета християнства, автора знаменитих «Хронік Нарнії». У першому романі трилогії — «За межі Мовчазної планети» — головного героя, кембриджського філолога Елвіна Ренсома, викрадають і силоміць вивозять на далеку планету Малакандру, де він