Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Фентезі » Відбір на виживання, або Таємниця 12 Нареченої, Наталка Шевцова 📚 - Українською

Наталка Шевцова - Відбір на виживання, або Таємниця 12 Нареченої, Наталка Шевцова

301
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Відбір на виживання, або Таємниця 12 Нареченої" автора Наталка Шевцова. Жанр книги: Фентезі.
Книга «Відбір на виживання, або Таємниця 12 Нареченої, Наталка Шевцова» була написана автором - Наталка Шевцова. Читати онлайн безкоштовно в повній версії. Бібліотека популярних книг "Knigoed.club"
Поділитися книгою "Відбір на виживання, або Таємниця 12 Нареченої, Наталка Шевцова" в соціальних мережах: 
Це ж подумати тільки, якими нахабними та безпардонними бувають деякі душогуби! Їх, бачте, не влаштовує чинити зло, не привертаючи до себе уваги! Отож вони беруть та заявляють: «Незчисленно багатий, знатний, знатніше вже нікуди, поховав трьох дружин і тепер шукаю наступну... Вимога до фіналістки відбору: залишитися живою. Вимога до майбутньої дружини: терміново навчитися літати :)» У тексті: - ДВОТОМНИК, ТОМ 2 - Великий лорд, жодна з дружин якого не вміла літати; - Найкращий друг Великого лорда – дракон Ігнашка; - Принцеса – агент таємної канцелярії; - Маленька дівчинка – привид - Снігова казка; - Магічний детектив. - проди через день

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 123
Перейти на сторінку:
Глава 1

Глава 1

Високий лорд почував себе одночасно збентеженим, ураженим, роздратованим, засмученим і розгубленим.

А як ще йому було почуватися, якщо той, кого він вважав своїм найвідданішим соратником, хто завжди його розумів і в усьому підтримував, на кого він завжди покладався як на самого себе, відмовився розділити з ним тяжку ношу!

До того ж відмовився навідріз!

І хай би ще причина відмови була поважна… Наприклад, перелом обох ніг чи заразна хвороба.

Якби причина була в першому чи другому, Ніколас би зрозумів і анітрохи не образився б.

Що він звір, чи що, змушувати найкращого друга танцювати на зламаних ногах? І звісно ж, він не став би ризикувати здоров’ям оточуючих, випустивши до них заразного хворого!

Однак, у Маріуса і ноги були цілі, і навіть слабенької застуди не спостерігалося!

Цей зрадник просто раптом згадав, що в нього окрім обов’язку підданого, щирої відданості та лояльності є ще й моральні принципи, і тому він взяв та заявив:

– Вибач, Нік, але дівчата прибули на відбір заради тебе. І прибули вони ризикуючи своїм життям. Тому по два танці із кожною – це щонайменше, чим ти їм зобов’язаний.

Ну от і що залишалося робити кинутому напризволяще кращим другом засоромленому Високому лорду, якщо він розумів, що друг цей – має рацію, сволота? І якщо до того ж, у глибині своєї егоїстичної душі, Високий лорд був людиною шляхетною та сумлінною.

І все ж таки цих глибоннодушних шляхетності та сумлінності не вистачало на те, щоб змиритися з необхідністю відтанцювати ЦІЛИХ двадцять два танці. Двадцять з яких Ніколас взагалі танцювати не хотів. Бо не розумів, навіщо йому витрачати безцінний час танцюючи з усіма, якщо йому цікава лише одна дівчина з одинадцяти. Які можуть бути танці, якщо в нього вбивцю не спіймано, змову не розкрито і взагалі справ вище за дах!

Отже, Ніколасу не залишалося нічого іншого, крім як знайти спосіб, як так зробити, щоб і йому було добре і потенційних наречених своїх – не тільки не скривдити, а й вчинити з ними максимально благородно!

До його честі слід зауважити, що думав він не довго. Та й про що тут було думати, якщо відповідь лежала на поверхні.

Йому аж одинадцять наречених не треба. І навряд чи він сам потрібен усім одинадцяти, самокритично розсудив скромний він. Отже, чому б не надати безприданницям, які приїхали сюди за багатим та родовитим чоловіком, ширший вибір? Тим більше що це можна обставити як перший етап конкурсу. На тільки ж посмертно їм з конкурсу вибувати!

До речі, про посмертно. Хтозна, можливо, дівчата, якщо вони не зовсім ідіотки, вже й самі пошкодували, що приїхали, й тому усі дружно скористаються нагодою. І на цьому, якщо боги змилуються, відбір і закінчиться, – з надією подумав він і посміхнувся, уявивши собі вираз обличчя двоюрідного пра-пра-пра діда, коли той зрозуміє, яким саме буде перший тур відбору: – Дідусь просто оскаженіє! Але так йому інтригану і треба!

Задоволений собою Високий лорд розплився в усмішці, побачивши яку його надмірно совісний друг тут же попередив:

– Не знаю, що ще ти задумав, Нік, але я в цьому участі не візьму, навіть якщо ти пригрозиш мені плахою! – відважно заявив він.

– Не візьмеш, так не візьмеш, – легко погодився Високий лорд і з усмішкою прокоментував: – Тим паче, що тобі ніхто нічого й не пропонує. Тому що ти, по-перше, не достатньо родовитий, по-друге, не достатньо багатий, щоб стати гідною партією одній з моїх наречених. А от, наприклад, барон Хродгейр, граф Ейрік, барон Егіль, лорд Скулних… – посміхаючись усе ширше та ширше, перелічував він гідних кандидатів у чоловіки своїм нареченим, глузливо глядячи на свого капітана, очі якого дедалі становилися більшими.  

Однак замість того, щоб посвятити друга у свої плани і усе йому пояснити, злопам’ятний Високий лорд скомандував: – Ну і чого ти на мене уставився як баран на нові ворота? Записуй, давай! Чи ти мені тепер не тільки не друг, але й не персональний помічник теж?

Маріус хмикнув, несхвально похитав головою, зморщивши при цьому чоло й насупившись, але те, що йому наказали, таки зробив. Точніше, почав робити. Узяв у руки перо й приготувався записувати.

Вкотре глузливо усміхнувшись, Ніколас продиктував ще шість імен.

Усі десять лордів були молодими, привабливими зовні, достатньо багатими та неодруженими.

Дописавши останнє з імен, капітан знову хмикнув й очікуючи подивився на Високого лорда. От тільки як він не старався приховати свої почуття, ні байдужим, ні шанобливим він не виглядав.

Вкотре посміхнувшись Ніколас нарешті не витримав й посвятив друга у свої плани. Проте той радіти не поспішав.

– Вони мають тільки одягнутися, як ти? Але при цьому жодних ілюзій чи масок? – уточнив педантичний та совісний капітан.

– Жодних ілюзій чи масок, жодних фальшивих імен, – підтвердив Високий лорд. – Моя ідея у тому, щоб надати дівчатам вибір, а не ввести їх в оману.

– Гммм, які у тебе виявляється таланти! – посміхнувся Маріус, який тільки після цих слів друга дозволив собі розслабитися. – Не знав би напевно, що спочатку тобою рухали егоїзм й пофігізм щодо дівчат, зараз захоплювався б твоїм благородством!

Ніколас закотив очі й насмішкувато поцікавився.

– Це був натяк на те, що я маю сказати тобі спасибі?

– Від тебе дочекаєшся! – пирхнув Маріус. – Швидше, це я маю сказати тобі спасибі за те, що ти до мене прислухався, а не в карцер відправив.

Ніколас закотив очі і, ні словом не збрехавши, пробурчав удавано скривдженим голосом.

– Навіть і в думках не було ні про який карцер! Я ж не самодур якийсь, щоб на правду ображатися! Я, щоб ти знав, взагалі не образився! Просто вигляд зробив! А ти, наївний та довірливий купився! Гаразд, годі вже язиком тріпати, – голосом, що раптом став серйозним, резюмував він й нагадав: – Бал вже за чотири години, а нам ще потрібно розіслати десять вісників, щоб…

Вимогливий стукіт у двері змусив його перерватися.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 123
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відбір на виживання, або Таємниця 12 Нареченої, Наталка Шевцова», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Відбір на виживання, або Таємниця 12 Нареченої, Наталка Шевцова» жанру - Фентезі:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Відбір на виживання, або Таємниця 12 Нареченої, Наталка Шевцова"