Віта Кросс - Червона Шапочка для Волкова, Віта Кросс

- Так, у мене буквально десять хвилин. Давай швиденько! Водій раптом звертає з траси і зупиняє машину. - Що Ви маєте на увазі? - з побоюванням поглядаю на громилу, який навіщось тягнеться до своєї ширінки і розстібає пряжку ременя. Кидає на мене нетерплячий погляд. - Роботу твою. Приступай! Я поїхала в снігопад відвозити ліки бабусі, і через безглузду випадковість опинилася в незнайомому місці на трасі. А ВІН прийняв мене за представницю давньої професії. "Не спілкуйся з незнайомими чоловіками, Ксеню", - наставляла мене бабуся, читаючи мені "Червону шапочку", і "Ніколи, чуєш, ніколи не сідай до них у машину!" Вибач, бабусю, я виявилася недолугою онукою і зробила все навпаки, потрапивши до лап розпусного Вовчари. Історія Ксені з "Батько мого хлопця". Читається окремо