Леонід Глібов - Муха й Бджола

Леонід Глібов, як ніхто інший в українській літературі, умів писати байки та різні притчі, які тільки на перший погляд здаються дитячими казками, проте вони несуть в своєму тексті великий задум та мораль, над якою варто задуматися не лише підростаючому поколінню, але і дорослим читачам. Читати онлайн байку «Муха й Бджола» Леоніда Глібова українською мовою можна у нашій віртуальній бібліотеці.

Як можна зрозуміти уже із назви твору, головними персонажами у вірші є саме ці комахи. Але це не просто казка, а справжнє повчання, яке порівнює людей із бджолою та мухою. Всі знають, що саме бджола є трудівницею, недаремно ж її в народі так і називають. Вона любить трудитися, приносить користь, прагне постійно бути у русі. Колись один науковець сказав, якщо загинуть бджоли, то загине все людство, і це правда. А муха, навпаки, трудитися не хоче і не працює. Вона живе за рахунок інших та того заробітку, яку здобув хтось інший.

От так і автор розповідає, що бувають люди, які працюють, а є корисливі, які хочуть жити за чужий рахунок і взагалі нічого не робити. По віршу комахи зустрічаються і говорять між собою, критикуючи одна одну і кожен із них думає, що правий саме він. Кожен читач у цьому творінні Глібова може знайти для себе конкретну мудрість та зробить висновки.

Якщо хочете прочитати цей твір, то вам потрібно скачати байку «Муха й Бджола» Леоніда Глібова безкоштовно, без реєстрації та sms (смс) у нашій віртуальній бібліотеці у форматах: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (єпаб).

Байка “Муха й Бджола” Леоніда Глібова.

Приємного читання!

Муха й Бджола Леонід Глібов Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квіти подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте. Сидить, спесиво поглядає, Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає, Мов панночку яку... Побачила Бджола близенько: — Добридень! — каже їй. — Оддиш хоч трохи, моя ненько, Сідай отут мерщій. — Та ніколи мені сидіти, — Одвітує Бджола, — Вже час до пасіки летіти: Далеко від села. — Яка погана, — Муха каже, — На світі доленька твоя: Раненько встане, пізно ляже... Мені б отак — змарніла б я, За тиждень би головоньку схилила. Моє життя, голубко мила, — Талан як слід: Чи де бенкет, чи де обід Або весіллячко, родини, — Такої гарної години Ніколи не втеряю я: І їм, і ласую доволі, — Не те що клопоти у полі І праця бідная твоя! – На річ таку Бджола сказала: — Нехай воно і так; Та тільки он що я чувала, Що Муху зневажає всяк, Що де ти не поткнешся Або до страви доторкнешся, — Тебе ганяють скрізь: Непрохана не лізь. — Стару новинку, — каже Муха, — Десь довелось тобі почуть!.. Запевне, дурень дурня слуха... Велике діло — проженуть! Не можна в двері — я в кватирку Або пролізу в іншу дірку – І зась усім! Нехай ся байка мухам буде, Щоб не сказали часом люде, Що надокучив їм.