Корній Чуковський - Телефон

Вірш для дітей “Телефон” написаний Корнієм Чуковським у 1926 році.

К.І. Чуковський – один із найбільш чудових дитячих авторів. Саме з його творчості ваш малюк, як і ви колись, почне своє знайомство з навколишнім світом.

Телефон
Корній Чуковський

У мене задзвонив телефон.
— Хто говорить?
— Слон.
— Звідки?
— Від верблюда.
— Що вам треба?
— Шоколаду.
— Для кого?
— Для сина мого.
— А чи багато надіслати?
— Так отак п’ять пудів.
Або шість:
Більше йому не з’їсти,
Він у мене ще маленький!

А потім подзвонив
Крокодил
І зі сльозами просив:
— Мій милий, хороший,
Прийшли мені калоші,
І мені, і дружині, і Тотоше.

— Стривай, не тобі
Минулого тижня
Я вислав дві пари
Відмінних калош?

— Ах, ті, що ти вислав
Минулого тижня,
Ми давно вже з’їли
І чекаємо не дочекаємося,
Коли ж ти знову пришлеш
До нашого вечері
Дюжину
Нових і солодких калош!

А потім зателефонували зайчатки:
— Чи надіслати рукавички?

А потім зателефонували мавпи:
— Надішліть, будь ласка, книжки!

А потім подзвонив ведмідь
Та як почав, як почав ревіти.

— Стривайте, ведмідь, не ревите,
Поясніть, чого ви хочете?

Але він тільки “му” та “му”,
А до чого, чому —
Не зрозумію!
— Повісьте, будь ласка, трубку!

А потім зателефонували чаплі:
— Надішліть, будь ласка, краплі:
Ми жабами нині об’їлися,
І у нас розболілися животи!

А потім зателефонувала свиня:
— Пришліть до мене солов’я.
Ми сьогодні удвох
З солов’єм
Чудову пісню
Заспіваємо.
— Ні, ні! Соловей
Не співає для свиней!
Поклич-но ти краще ворону!

І знову ведмідь:
— О, рятуйте моржа!
Вчора проковтнув він морського їжака!

І така дребедень
Цілий день:
Дзень-дзень,
Дзень-дзень,
Дзень-дзень!
То тюлень подзвонить, то олень.

А нещодавно дві газелі
Подзвонили і заспівали:
— Невже
У самому справі
Всі згоріли
Каруселі?

— Ах, в розумі чи ви, газелі?
Не згоріли каруселі,
І гойдалки вціліли!
Ви б, газелі, не галасували,
А наступного тижня
Прискакали б і сіли
На гойдалки-каруселі!

Але не слухали газелі
І досі галасували:
— Невже
У самому справі
Всі гойдалки
Погоріли?
Що за дурні газелі!

А вчора вранці
Кенгуру:
— Чи Не це квартира Мойдодира?

Я розсердився та як закричу:
— Ні! Це чужа квартира!!!
— А де Мойдодир?
— Не можу вам сказати…
Зателефонуйте за номером сто двадцять п’ять.

Я три ночі не спав,
Я втомився.
Мені б заснути,
Відпочити…
Але тільки я ліг —
Дзвінок!
— Хто говорить?
— Носоріг.
— Що таке?
— Біда! Біда!
Біжіть швидше сюди!
— В чому справа?
— Рятуйте!
— Кого?
— Бегемота!
Наш бегемот провалився в болото…
— Провалився в болото?
— Так!
І ні туди, ні сюди!
Про, якщо ви не прийдете,-
Він потоне, потоне в болоті,
Помре, пропаде
Бегемот!!!

— Гаразд! Біжу! Біжу!
Якщо можу, допоможу!

Ox, нелегка це робота —
З болота тягти бегемота!