Тарас Шевченко - Росли укупочці, зросли…
- Жанр: Шкільні підручники / Класика
- Автор: Тарас Шевченко
“Росли укупочці, зросли” — вірш Тараса Шевченка, у якому втілено як особисту мрію поета про родинний затишок, так і загальнолюдський етичний ідеал любові, добра і краси людських взаємин.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Росли укупочці, зросли…
Тарас Шевченко
Росли укупочці, зросли;
Сміятись, гратись перестали.
Неначе й справді розійшлись!..
Зійшлись незабаром. Побрались;
І тихо, весело прийшли,
Душею-серцем неповинні,
Аж до самої домовини.
А меж людьми ж вони жили!
Подай же й нам, всещедрий боже!
Отак цвісти, отак рости,
Так одружитися і йти,
Не сварячись в тяжкій дорозі,
На той світ тихий перейти.
Не плач, не вопль, не скрежет зуба
Любов безвічную, сугубу
На той світ тихий принести.
25 іюня [1860, С.-Петербург]
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Росли укупочці, зросли…», після закриття браузера.
