Ліанна - Задзеркалля Тіо, Ліанна

Тіо — звичайний підліток, поки не потрапляє в загадковий світ Задзеркалля, де реальність переплітається з магією. Цей світ, на перший погляд, схожий на його власний, але з таємничими створіннями, дивовижними можливостями і небезпечними випробуваннями. Тіо виявляє, що його прихована сила може стати ключем до врятування Задзеркалля від темної загрози, яка поступово поглинає його кордони. Він мусить знайти союзників серед місцевих магів, відьом і чудовиськ, щоб розкрити древнє прокляття. Але чи зможе він подолати свої власні страхи та сумніви, перш ніж темрява поглине світ назавжди? Це історія про дружбу, сміливість і боротьбу за світло в самому серці темряви.

Зустріч із дзеркалом

Тіо стояв перед старим дзеркалом, яке здавалося надзвичайно звичайним. Його край був вкритий пилинням, а самі скляні панелі дещо затуманені. Він знайшов його в кутку старого антресоля, захованого під купою непрочитаних книг та непотрібних предметів. Дзеркало, яке на перший погляд виглядало старовинним, не привертало його уваги. Та щось у ньому було. Може, це було відчуття, що воно не зовсім таке, як усі інші.

Тіо торкнувся його поверхні пальцем, і миттєво відчув дивне тепло, ніби дзеркало відгукувалося на дотик. Він нахмурився і нахилився ближче. Його обличчя відображалося в ньому, але не так, як завжди. Відображення було нечітким, немов з іншого світу. Він зробив крок назад, але відчуття було незвичним. Дзеркало не просто відображало його. Воно ніби втягувало в себе.

І раптом, як у фільмі, все змінилося. Світ навколо почав розпливатися, наче в густому тумані. Тіо відчув, як його серце закалатало швидше. Він спробував відсахнутися, але не зміг. Стіни кімнати зникли, а сам він опинився в іншому місці. Це не було просто темне дзеркало, це було вікно в інший світ.

Тіо опинився в середовищі, яке ніби нагадувало його рідне місто, але з якимось дивним, магічним відчуттям. Дерева здавалися вищими, небо набагато яскравішим, а повітря — тяжчим, наповненим чимось, чого він не міг зрозуміти. Він зробив крок, і земля під ногами відгукнулася незвичним звуком, наче живим.

—Що це? Де я?— промовив Тіо, не вірячи своїм очам.

Та відповіді не було. Лише дивне дзеркало, яке тепер висіло в повітрі перед ним, ніби запрошуючи продовжити свою подорож у цей новий і таємничий світ.

І тоді він зрозумів: він більше не у своєму звичайному світі. Тіо був у Задзеркаллі.

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍