GorKA - «habent sua fata libeli», GorKA

Анотація: До одного з героїв Коронація не приходить, а щоб допомогти іншому потрапити на літературний конкурс — вона змовляється з його другом.Твір є частиною роману-печворку "Коронація слова"(також читається окремо).

«Habent sua fata libeli»

Стефанія закінчувала справу з макіяжем. Їй залишився останній штрих — губи. Вона обрала червону помаду. Саме цей колір у неї асоціювався з червоною доріжкою та «Коронацією слова» — літературним конкурсом, що проходить щороку у Мистецькому арсеналі.

За плечима Стефанії вже випущені дві психологічні книги: з порадами щодо зміцнення сімейних взаємин та ключами у пошуках свого «Я».

Особисто вона розірвала свої стосунки через перешкоджання колишнім її саморозвитку аб’юзом.

Дівчина дозволяла собі вільно виражати емоції, тільки іншим співробітникам в офісі бажано було не втручатися в її «визволення емоційного напруження». Вони вдавали, ніби нічого не помічають, коли Стефанія виносила у смітник розбиту вазу або дзеркало. 

 — Ретроградний меркурій, — саме так вона пояснювала свою поведінку наступного дня та клала на стіл кожному цукерку. — У цей період необхідно налагоджувати стосунки та переглядати життєві цілі.

До психології Стефанія прийшла у тридцятирічному віці. Пропрацювала «дитячу травму» з онлайн психологом. Пізніше отримала сертифікат з основ психології та почала проводити консультації. 

Згодом взяла участь у шоу «Холостяк» та в перший вечір залишилась без троянди.

 — Вибачте, — сказав їй сценарист, — але ми тут закохуємося, а не лікуємося. Спробуйте себе в «Одруженні наосліп» або «Супермамі». Ось там і аналізуйте героїв.

В інстаграмних ефірах дівчина з’являлася з щотижневими прогнозами гороскопів, розбирала натальні карти та отримувала за це гроші. У неї побільшало підписників, з’явилися охочі збиратися на ретритах. Перший з них вона організувала в Карпатах, згодом добралася до Італії.

Гарний бізнес: гладити по голівці людей, видряпуючи та аналізуючи минуле, а потім, тримаючись за руки навколо багаття, відпускати образи.

Словом Стефанія відчула, що її кредо — допомагати людям, коли купила квартиру у центрі Києва.

Дівчина точно знала, що наступну книгу, свій перший роман, відправить на конкурс «Коронація слова», коли проходила двотижневий курс з впевненого письма. Тепер вона розуміється в трендах книжкового ринку та знає, про що необхідно написати, щоб її твір обговорювали.

Стефанія посміхнулася своєму відображенню у дзеркалі. 

«Все готово! Можна йти!»

* * *

Білі хмари розплилися потемнілим небом, утримуючи сонце, яке намагалося сховатися за деревами. Прохолодний вітерець намацував шкіру двом охоронцям, які стояли біля входу до Мистецького Арсеналу. 

У природі краса полягає у завершеності. Тільки в цьому році Марко недостатньо викував своє перо. Йому не вдалося поставити крапку у своєму романі. 

Сьогодні він пропускає конкурс в черговий раз, але проводить усіх причетних до зали, де відбуватиметься ця подія.

Охоронець зробив зусилля, щоб посміхнутися. До них підійшла дівчина з червоною помадою на губах.

 — Ваше запрошення, будь ласка, — перший промовив Сашко, друг Марка.

 — У мене його не має, — біжутерія скрипіла на її шиї під час рухів. 

 — Якщо ви його не отримали, то це означає…

 — Можливо організатори забули надіслати запрошення? Подивіться у списку. Я Гордієвська Стефанія.

Марко звів брови. Йому здалось знайомим її обличчя. Він пробіг очима по прізвищах і заперечно похитав головою. 

 — Можемо провести вас як гостю? 

Стефанія уявила, як перед нею попросять вибачення зі сцени. Потім вона з’явиться у всіх новинах з титрами «Переможницю конкурсу «Коронація слова» забули включити до загального списку учасників». 

 — Добре, — вона посміхнулась. «Всесвіт краще знає, як потурбуватися про людину». 

 — Впізнав її? — прошепотів другові Сашко. Той кивнув. 

 — Що ти скажеш про її книжки? Бачив їх?

 — Я не критикую чужі твори… я навіть сам не видав…

 — Які там твори… — Сашко розвів руками. — Це ти вивчав психологію і драматургію, занурився в істоти письма п’ятнадцятирічним хлопцем…і ще вагаєшся, шукаєш вад!

 — Досить, будь ласка, — відмахнувся Марко, — не псуй настрій! 

 — Це крок наосліп, друже: потрапити до рук освіченого психолога або інстаграмного шарлатана… У тебе роман підіймає важливу проблему у суспільстві на прикладі головної героїні, яка втрачає родину, а разом надію на життя, не в змозі опанувати себе самостійно — потрапляє до секти через соціальні мережі, яка поступово грабує її, поки не з’являється кваліфікований психолог. 

 — Слухай, нагадай, ти ж на історика вивчився? Чому ти, наприклад, зараз не викладаєш у школі?

 — Бережу свої нерви.

Почувся стук підборів і друзі замовкли, обертаючись.

 — Вибачте, хлопці, я зовсім забула. — Стефанія порилася в сумці в пошуках листівок. — Запрошую вас на духовний семінар з творчого потенціалу…Оксана! — дівчина перемкнула свій фокус уваги на білявку, яка крокувала сусідньою залою. — Оце зустріч!

 — І скількох вона загребла вже у свою секту! — Сашко жбурнув папірці в смітник. — Тобі не боляче дивитися, як божеволіє світ з такими Стефаніями?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍