Вікторія Грош (Rouce) - Ніч таємничих сердець, Вікторія Грош (Rouce)
- Жанр: Короткий любовний роман
- Автор: Вікторія Грош (Rouce)
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вона йшла вулицею після важкого робочого дня. Сьогодні був важкий робочий день в офісі. Дівчина на стільки втомлена, що ось хоче прийти додому та впасти на ліжко, а після міцно заснути. Підійшовши до пошти, вона відчинила дверцята та побачила один єдиний лист. Дівчина його взяла та пішла у квартиру, де живе сама. Алісі вже набридла самотність та тиша, яка панує у цій квартирі щодня та щоночі. Дівчина зайшла у квартиру, зняла верхній одяг та пройшла на кухню, в руках тримаючи цей не зрозумілий лист. Аліса сіла на табурет, відкрила лист та почала читати:
“Свято Гелловіну для одиноких сердець.
Якщо ви одинокі, якщо потребуєте спілкування та душевних та веселих розмов тоді запрошуємо вас до нас на свято. Дрес-код святковий костюм. Свято стартує 30 жовтня о 20:00 в маєтку на околиці міста. Вхід цей лист-запрошення, він є перепусткою на свято.”
Звісно, що у листі була написана адреса. Аліса прочитала лист двічі, щоб впевнитись, що вона правильно зрозуміла, що це за лист. І задумалась, а чи не піти їй на це свято, адже сидіти дома після роботи якось не хочеться. Зазвичай на роботі спокійні робочі дні, але сьогодні було виключення.
Вона лягла спати, коли прийняла ванну з піною, щоб розслабитись та зняти той стрес, який накопичився за день.
Наступний день для неї почався як завжди несподівано. Продзвенів будильник, який завжди заведений на сьому ранку. Аліса вимкнула його, а після зразу прокинулась. Вона виспалась та набралась енергії на весь день. Робочий день минав спокійно та весело, адже в офісі була атмосфера Гелловіну. Її колеги прикрасили офіс різними гарбузами на яких були то усмішки то злі обличчя. Також на люстрах висіло павутиння та у кутку біля виходу стояв скелет, що давало особливу атмосферу свята. Колеги дівчини вирішили сьогодні святкувати це свято. Вже був замовлений торт, різні печива та коктейлі. Але дівчина вирішила, що не залишиться в офісі, адже все завжди одне й те саме. Всі будуть шуміти, тільки пити та голосно розмовляти. Хтось нап’ється так, що на ранок буде соромно. І їй якось не хотілось опинитися на місці такої людини, адже свято минулого року саме таким й вийшло. Тож після закінчення робочого дня вона зі всіма мило попрощалась та пішла додому. У неї на це свято цьогоріч був би яскравий костюм в офісі, адже це костюм відьми. Цей образ якраз їй підходить, адже виглядатиме неймовірно. Чорний капелюх та чорна сукня до колін. Сукня не буде її облягати повністю, не буде підкреслювати її фігуру. А також цей костюм буде ефектним через те, що у неї руде волосся, а також виразні зелені очі. І до всього цього образу йде в комплект мітла.
Аліса переодяглась у костюм та поїхала на свято за адресою маєтку. Будинок дійсно був на околиці міста. Під’їжджаючи туди вона зрозуміла, що адресою не помилилась. Цей маєток з самого подвір’я віяв святом темряви. Подвір’я було прикрашене гарбузами, зомбі, які чи то стоять, чи то тільки вилазять з-під землі, також на гілках дерев де-не-де були прикріплені привиди. Загалом місцина виглядала таємничо та додавала трохи страху для атмосфери свята. Аліса вийшла з машини та пішла у середину будинку. Біля дверей стояв чоловік, який був одягнений неначе Франкенштейн.
— Доброго вечора, пані. Ви маєте запрошення на свято?
— Звісно — Аліса дістала з сумочки лист-запрошення та показала чоловікові. Той своєю чергою подивився на нього та пропустив дівчину в будинок. Вона почала його роздивлятись. Коридор був прикрашений свічками, тільки від них й було світло, також по обидві сторони від дверей стоять гарбузи з різними виразами обличчя та чергуючись від великого до маленького. Ще всюди висіло павутиння, а на павутинні сиділи павуки, які до паніки боїться дівчина. Вона швидко пройшла у вітальню, де й буде йти саме свято. У головній кімнаті також була атмосфера свята. Також були всі атрибути та прикраси цього свята. Світло від свічок, які більше схожі на лампочки, стояв бар прикрашений павутинням, павуками та зомбі з муміями. Також в кімнаті стояли столики на яких стояли квіти, які ніби вже померли, а також маленькі свічки. У стороні вітальні стоять поодинокі крісла та один диванчик. На якому вільно можуть сидіти три людини. У приміщені тихо грала якась містична мелодія та була невеличка сцена. Ось це так організатори постарались з оформленням цієї кімнати, цікаво, а що там в інших кімнатах? Адже було написано, що у цьому домі вісім кімнат не рахуючи вітальню.
Зайшовши у вітальню, дівчина оглянула її. Окрім неї у вітальні ще не було нікого. Аліса підійшла до бару та побачила багато різних коктейлів з цікавими, але страшними назвами, а саме “Кров Дракули”, “Сльози відьми”, “Серце монстра” і тому подібні назви. Всі вона передивлятись не захотіла, а взяла той який сподобався по кольору та назві. Вона взяла коктейль “Сльози відьми”. Дівчина подумала, що цей напій якраз передає той настрій, який у неї вже декілька тижнів. Коктейль був у келиху, у який зазвичай наливають мартіні. Колір рідини був прозорий, а на келиху була наколота частинка апельсина. Аліса зробила маленький ковток напою та відчула приємний смак. У ньому дуже виразно смакував алкоголь, назву якого дівчина не знала. Вона побачила, що у залу зайшли ще декілька людей в різних костюмах. Сюди зайшли люди в костюмах вампіра, привида, чорта та ще одна відьма. Яка до речі дуже відрізнялась, бо у неї була зелена сукня, чорний капелюх, а на обличчі якісь пухирі. Коли у вітальні зібралось багато людей. В зал зайшов той чоловік, який всіх вітав. Він почав казати свою промову. Вона звучала банально, але в той же момент загадково. Чоловік розповів, що саме буде відбуватись та коли ця вечірка підійде до кінця оберуть найкращу дівчину у костюмі, а також чоловіка. І якщо вони виявляться в парі, так би мовити, то це буде цікаво. Бо приз це вечеря на двох у найкращому ресторані міста.
Все почалось з того, що кожен вийшов на сцену та представився, а також показав свій костюм. Аліса вийшла на сцену останньою. Вона розповіла, як її звати та скільки їй років, все те, що розповідали й інші. А також показала свій костюм, просто покрутилась. Коли вона трохи про себе розповідала, то помітила як один чоловік у костюмі вампіра на неї дивився. Його очі були прикуті до дівчини, що їй стало на секунду ніяково, але ця ніяковість минула тоді, коли вона зійшла зі сцени. Після показу мод, так би мовити, всі почали спілкуватись та пити ці напої з жахливими назвами. Аліса ж залишилась у стороні, вирішила роздивитись цих людей ще раз. І знову ж таки відчула на собі якийсь погляд чоловіка, а саме того вампіра.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ніч таємничих сердець, Вікторія Грош (Rouce)», після закриття браузера.