Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Детектив/Трилер » Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА 📚 - Українською

КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА - Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА

44
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Білявки все ще не помирають наодинці" автора КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА. Жанр книги: Детектив/Трилер.
Книга «Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА» була написана автором - КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА. Читати онлайн безкоштовно в повній версії. Бібліотека популярних книг "Knigoed.club"
Поділитися книгою "Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА" в соціальних мережах: 
Якби тітонька Квітка, не була такою тиранкою, Фані б не потрапила у нову історію з вбивством та купою іноземних наречених, розплутуючи все це з ревнивим нареченим. Ще одна пародія на детектив, з надією що ви посміхнетеся у ці важкі часи.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 98
Перейти на сторінку:
Розділ 1. Неочікувана пропозиція

З вдячністю до:

 Наталії Кононенко,

Марини Гладської,

 Євгенії Медведєвої,

Олени  Бандури,

Юлії Ковтун

 за те, що надихнули мене продовжувати писати взагалі

та про Феофанію, зокрема )))

 

    - Так я і знала, що, щойно відійду спати, ви одразу ж візьметеся за Содом та Гоморру, - несхвально сказала тітонька Квітка, відчиняючи двері вітальні.

       Павло та Фані повернули до тітоньки Квітки свої червоні здивовані обличчя. Сцена була доволі невинною: вони сиділи на дивані та лише цілувалися: повністю одягнені. Навіть у дитячих мультиках є менш пристойні сцени.

      - Ви про що, тітонько Квітко? - запитав тимчасово нещасний племінник-онук.

     - Я у своєму домі не потерплю жодних виявів розпусти, - старенька підійшла, обпираючись на ціпок та сіла в крісло.

      - Розпусти?! – зойкнула Фані, а Павло пробурмотів:

      - Але це - мій дім.

      - Але наразі тут живу я! І якщо ви не хочете, щоб моє бідне стомлене серце зупинилося, - почала шантажувати молодих людей тітонька Квітка, - то ви, як і належить, справжнім християнам, дочекаєтеся свого одруження, а тоді…

     - Одруження?! Але я не збираюся брати шлюб! – дуетом вигукнули Павло та Фані, а тоді подивилися один на одного і додали. – а ти чого?!

      - Яка дурня, - постановила пані Купер.

      - Фані, я повинен у дечому тобі зізнатися, - промимрив Павло.

      - Ти – шлюбний аферист? – Широко розплющуючи свої сині очі запитала дівчина. Павло ошелешено смикнувся.

       - Бачу, твій рівень довіри до мене стає все більшим та більшим. Ні, значно гірше. Я – католик.

        - Католик?! – Перепитала перелякана Фані так, ніби Павло зірвав з себе маску, а під нею виявилася інопланетна голова із вісімнадцятьма щупальцями. – Але ж це – не кінець світу.

      - Мене надихає твій ентузіазм, - стомлено відповів Фані Павло. – Але, я припускаю, що років за десять ти можеш втомитися від мене, але я не зможу дати тобі розлучення, - він розвів руками.

     - Бачу, ти не віриш у вічне кохання, - задумливо оглянула його Фані.

     - Я цього не казав, - здивовано закліпав своїми прекрасними очима хлопець. – А що у тебе?

     - Ну, - відвела погляд дівчина. – Припускаю, що за декілька років ти …, - вона нервово похитала головою, - можеш втомитися від мене. А мені паперової роботи і на роботі вистачає. Тож, я би хотіла уникнути усієї цієї канцелярщини, - розвела вона руками.

      - Бачу ти «високо», - він взяв слово у лапки, - цінуєш наші відносини. Зрештою, на що очікувати, коли ми знайомі лише пару тижнів.

        - Ідіотизм, - фиркнула тітонька Квітка. – Ромео та Джульєтта були знайомі і того менше.

       - Дуже вдалий приклад! – Обурилися хлопець із дівчиною.

       - Ну добре, не вдалий. Але всі ми одружуємося із незнайомцями, - сказала пані Купер. – Адже всі завжди маскуються, щоб правити краще враження.

       - Ви кажете, - широко розплющив очі Павло, - що Фані, ця Фані, - він нечемно ткнув у бік дівчини вказівним пальцем, - прикидається янголом, а насправді… Ні, не вірю! Здається, вона і так вже побила всі рекорди найрідкісніших Фурій та Медей.

      - На Фурію я не згідна, - пихато відповіла Феофанія. – А щодо Медеї, то я дійсно дуже ревнива, але це…

      - Замовкніть, - стукнула ціпком по підлозі тітонька Квітка. – Або одружуйтеся, або я не дозволяю вам… - і вона додала декілька слів, від яких у Фані та Павла очі вилізлі не те що на чоло, а мабуть на задню сторону шиї.

     - Пані Квітко, - звернулася до старенької приголомшена Фані. – Ви ж, ніби не були ханжею. Що це у Вас раптом за… напад добропристойності?

     - У мене на це є причини, - ствердила пані Купер. - Але я їх не розкриватиму. Принаймні, зараз.

    - Тобто, - недовірливо сказав Павло, -  у Вас є таємничі причини, і тому, ми маємо присягнути з Феофанієї один одному жити, і в  смутку, і в радості до скону віку, але що то за причини, Ви нам не повідомите?

    - Нарешті дійшло, - повідомила тітонька Квітка.

    - Але ж це – тиранія! – Одночасно повстали Фані та Павло.

    - Лише – здоровий глузд. - Стомлено заперечила пані Купер. – Це - давня українська традиція. Я теж одружувалася із Славком незайманою, - розвела вона руками і вронила ціпок. Саме через це вона не бачила червоних облич своїх співрозмовників, які кинулися ціпок піднімати.

     - Я глибоко шокований, - сказав Павло, коли вони із Фані, нарешті вручили ціпок старенькій. – Не знав, що моя люба кузина Софія народилася п’ятимісячною. Оце їй таки пощастило вижити.

     Тітонька Квітка захихотіла. Фані закрила обличчя долонями.

     - Добре, - нарешті пробурмотіла дівчина, визираючи між пальці притиснутих до очей долонь. – Я – згодна.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 98
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"