Поезії «Задивляюсь у твої зіниці» та «Я…» Василя Симоненка — це вилита у рядки щира любов до України і філософські роздуми над людською індивідуальністю. Ліричний герой стверджує свої життєві пріоритети: патріотизм, чесність і гідність.

Поезії «Задивляюсь у твої зіниці» та «Я…» Василя Симоненка — це вилита у рядки щира любов до України і філософські роздуми над людською індивідуальністю. Ліричний герой стверджує свої життєві пріоритети: патріотизм, чесність і гідність.

«Ти знаєш, що ти – людина» – вірш В. Симоненка, написаний 16 листопада 1962 року. Роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожен повинен встигнути покохати, зробити добрі справи.

Лебеді материнства — ліричний вірш Василя Симоненка. За збірку «Лебеді материнства» В. Симоненко отримав Державну премію України імені Т.Г. Шевченка. У вірші зображена любов до дитини й турбота за її долю, любов до Батьківщини.

«Гей, нові Колумби й Магеллани» — це вірш Василя Симоненка, написаний 15 жовтня 1962 року.

Цар Плаксій та Лоскотон. Приємного читання!