Мені приснився не звичайний сон. Гарна дівчина кликала мене в яблуневий сад. Красуня нагадувала німфу, легка і невагома, немов зараз підніметься до неба. Цей сон переслідував мене. В один із днів я прокинулася і перенесла портрет цієї дівчини на полотно. Це змінило все моє життя, і не на краще. Я зустріла нестерпного, небезпечного, владного чоловіка, який не давав

- Ти мене чула? Я сказав принести негайно мені всі документи. Ти звільнена! - дивлячись на мене зверху вниз та знищуючи поглядом сказав бос. Я почуваю себе маленькою мишкою,яка попалася в пастку до великого чорного кота, ні не кота, а величезного дикого звіра. - Але я не винна. - мій голос тремтить, стримуюся щоб не заплакати, як маленьке дитя. Олексій Володимирович