Я — проміжна станція. Не дім. Не мета. Просто місце, де зупиняються, коли втомились — і йдуть далі. Ця книга — не про кохання. Вона про дівчину, яка вчилась любити себе. Про ту, хто залишалась, коли всі йшли. Про біль, який мовчки переварюється ночами. І про силу, що народжується в тиші. Це історія втрат, надій, розбитих очікувань і одного вибору: залишити себе — або

Він був її всесвітом, а вона — тією, хто готова була боротися до останнього подиху. Та одного дня усе зруйнувалося не через почуття, а через чужі голоси. Він пішов, а вона залишилась — із болем, мовчанкою і порожнечею в серці. Ця історія — про кохання, втрату, зраду і силу відродження. Про те, як важливо не втратити себе, навіть коли весь світ валиться. І про те, що