П'ять років тому я втікла з власного весілля.Назавжди відрізала себе від сім'і, і почала життя з чистого аркуша.Мій наречений дуже примітивна і безжалісна особа.Цей хлопчисько ще зі шкільних літ кричав про те що ніколи не одружиться з такою жабою як я.Ну що ж минув час, жабка виросла і перетворилася в прекрасну царівну, якій нафіг не потрібен такий самозакоханий

Одного разу я зрадила його.Залишила на одинці у найважчий період його життя.Життя жорстоко покарало мене, і я заборонила собі думати про будь- які почуття, я зрадила своє кохання і більше не заслуговую на нього. Та що, коли в долі зовсім інші плани на нас, і я знову зможу зустрітися з ним, але на жаль тепер ми будемо по різні сторони цієї бородьби де він на стороні

-Я сьогодні бачила Тихонова- вимовляю з зупинкою, неначе знову намагаюся збагнути, що це був дійсно він мій Андрійко; -Що справді?І що?Як він він відреагував на вашу зустріч?- Діана здається у весь цей час навіть не дихає.. -Як і велика кількість ображених чоловіків, зробив вигляд що не знає мене- посміхаюся, хіба не цього я добивалася, я зробила все для того щоб він