— Ти хоч уявляєш, що накоїла? Навіжена. Як тобі взагалі в голову ця думка потрапила? — Знаю я все. Я би не зробила цього аби не знала наслідків. А тепер мені треба піти... Стрибає з другого поверху та тікає... тікає від мене... Бісова дівка! Увірвалась у моє життя, як фурія і так само раптово зникла. Таких навіжених я ще не зустрічав. Хрінова паркуристка. Стрибнула з

Ненавиджу зимові свята і ще ніхто не зміг мене переконати в іншому. Що дивно? Так це те, що в інші пори року я не почуваюся, як Венздей, а навпаки полюбляю читати любовні романи та мріяти про кохання, але мені це не світить. Таку дивачку, як я не кожен витримає. І зараз я вже увійшла в той сезон ненависті до свят та закоханих пар. Та коли на порозі будинку