Вірші Богдана-Ігоря Антонича «Різдво» і «Коляда» увійшли до збірки «Три перстені».

Поезії «Задивляюсь у твої зіниці» та «Я…» Василя Симоненка — це вилита у рядки щира любов до України і філософські роздуми над людською індивідуальністю. Ліричний герой стверджує свої життєві пріоритети: патріотизм, чесність і гідність.

Поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові юнаків захистників української державності у 1918 році під Крутами вірш «Пам’яті тридцяти».

Вірш «Рядок з автобіографії» Оксани Забужко — яскравий приклад постмодерної літератури. У творі наявні алюзії (натяки, перегуки) на відомі сюжети літератури попередніх епох.

“Я стужився, мила, за тобою…” – вірш Дмитра Павличка.

«Потрапити в сад» — оповідання сучасної української письменниці Галини Пагутяк, написане в 1989 році.

«Ми́на Маза́йло» — п’єса українського письменника Миколи Куліша. За визначенням автора п’єса є сатиричною комедією, але у творі має місце трагічність становлення української мови й зацькованого народу, тому твір є трагікомедією.

Поезії «Задивляюсь у твої зіниці» та «Я…» Василя Симоненка — це вилита у рядки щира любов до України і філософські роздуми над людською індивідуальністю. Ліричний герой стверджує свої життєві пріоритети: патріотизм, чесність і гідність.

“Смерть моряка річкового флоту” – поема Сергія Жадана, в якій моряк, обравши своїм шляхом далеку дорогу, таким чином відрікається від свого дому.

“Щоденник” – оповідання Олександра Довженка, написане протягом 1943 – 1956 років про перебіг подій другої світової війни на території України.