Тінь бурі плавно перебиралася між хвиль, а на палубі піратського корабля стояла жінка. -Знову твій план, Дрейку Кроу і знову він пахне зрадою. Прошепотіла я притискаючи кинджал до шиї свого недруга. -Авро, моя дорога, твої звинувачення як завжди безпідставні. Хіба ми не одна команда? Моя репутація наводила жах навіть на найзавзятіших піратів, але він мене не боявся,

-ти зібрала речі? -ні, бо я не поїду в цей монастир -ти поїдеш, бо я так сказав, а тепер йди збирайся Незнаю, які у вас будуть думки. Можливо, ви подумаєте, що я жертва і мене зсилають тільки через те, що ненавидять, а можливо, подумаєте, що я заслуговую на це. Можливо я щось накоїла. О ні, причина зовсім інша. Так, всі справді думають, що я натворила справ. Всі

-що знову вимкнули світло? Як мені набридли ці виключення.Добре, що я була готова до цього та взяла з собою телефон. Я ввімкнула ліхтарик та не зрозуміла де я взагалі знаходжуся. Де я взагалі? Що це за місце? Я йшла в підвал, а опинилася тут, цікаво тут ловить зв'язок? Явитягла телефон та почала ходити по колу. Авжеж, навіть зв'язку немає. Звичайно, на що ти