Нарешті я почав вибиратися в люди. Сьогодні у мене не має справ і я вирішив проїхатися в місто. Я уже п'ять років живу за містом, мені було важко дивитися на щасливих людей, яких нічого не тривожило, я ж в кожному бачив ворога. Зараз я спокійно можу знаходиться між людей, але все-таки вирішив залишитися жити за містом. Зупиняю авто біля якоїсь кав'ярні. Ще лише

Матвій, відхиляється, а потім притискає мене повністю до себе і починає цілувати шию, робить доріжку язиком до грудей і повільно піднімається знову до шиї, далі бере мене за щоки і впивається своїми устами в мої, так пристрасно, що я навіть не хочу його розривати. Обіймаю його і сама тягнуся до нього, притискаюся ще сильніше і відчуваю його стояк. Розумію, що